Андрій Грицман

Фотографія Андрій Грицман (photo Andrey Grirsman)

Andrey Grirsman

  • День народження: 26.02.1947 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: США

Біографія

Поет, есеїст, один з найбільш помітних літераторів сучасного російського зарубіжжя. Засновник і головний редактор міжнародного журналу «Интерпоэзия»

Народився 26 лютого 1947 р. в Москві в сім’ї знаменитих лікарів. Закінчив Перший московський медичний інститут ім. Сєченова. Кандидат медичних наук. У 1981 р. емігрував до США. В даний час живе і працює в Нью-Йорку.

У 1998 р. закінчив програму літературного факультету Університету Вермонта, одержав ступінь магістра мистецтв з американської поезії.

У Росії публікується в журналах «Жовтень», «Новий світ», «Аріон», «Вісник Європи», «Нова Юність», «Дружба народів», на сайтах «vavilon.ru», «TextOnly», «Мережева Словесність»; за кордоном: в «Новому журналі», «СЛОВО-WORD», «Єрусалимському журналі», «Зарубіжних записках», «Хрещатик» (Німеччина).

Вірші включені до антології російської зарубіжної поезії «Звільнений Улісс», в англомовні антології «Crossing Centuries» (New Ukrainian Poetry), «Voices from the Frost Place», «Modern Poetry in Translation» (UK), переведені на кілька європейських мов.

Поезія та есеїстика Андрія Грицмана англійською мовою виходять в американській, британській, ірландської, новозеландської періодиці: «Richmond Review» (London),

«Manhattan Review», «Logos» (New-York), «RESPIRO» (New-York), «New Orleans Review», «Notre Dame Review», «Denver Quarterly», «Ars Interpress» (Stockholm) та інших виданнях.

Член Російського і Американського ПЕН-Клубів. Двічі, у 2005 і 2006 рр., увійшов в шорт-лист премії з поезії Американського ПЕН-Клубу; був номінований на премію по літературі «Pushcart Prize».

Є засновником і головним редактором антології «Stranger at Home. American Poetry with an Accent» («Чужий будинку. Американська поезія «з акцентом»).

Організатор міжнародного клубу поезії в Нью-Йорку.

Засновник і головний редактор міжнародного журналу поезії на двох мовах «ИНТЕРПОЭЗИЯ».

Бібліографія

Нічийна земля. Вірші. Альманах Петрополь, 1995

Вид з мосту. Вірші (по-російськи і по-англійськи). Нью-Йорк, Слово-Word, 1998

Двійник. Вірші. США, Ермітаж, 2002

Пересадка. Вірші. Москва, Аріон, 2003

Острів в лісах. Вірші. Санкт-Петербург, Пушкінський фонд, 2004

Поет у міжкультурному просторі. Есе. Москва, вид-во Р. Элинина, 2005

Вірші. Vox Novus, San Rafael, California, 2009

Варіатор

ції на тему. Вибрані вірші та поеми + CD. Москва, «Час», 2009

Голоси вітру. Вірші та есе. Москва, «Російський Гуллівер», 2010

Long Fall. Poems and Essays. New York, Spuyten Duyvil Press, 2005

In Transit. Poems and Essays (книга видана у Румунії англійською з румунськими перекладами), 2006

PISCES. Poems. California, Numina Press, 2008

Live Landscape. Červená Barva Press, 2010

З рецензій на книги

Вірші Андрія Грицмана не мають очевидних предтеч. Він сам винайшов літак, на якому піднявся в небо поезії. Напружений ліризм і вишукана спостережливість – ось перші якості його поетичного світу. Андрій Грицман живе в Нью-Йорку, але по суті належить літературі метрополії. Нас розділяє океан, але зближує його талант і загальний потік творчих пошуків.

Євген Рейн

Ностальгічна тема переростає в космополітичний погляд на долі світу і живе в ньому людини. …ми стаємо, можливо, свідками нового поетичного феномену: виникнення не емігрантської, а саме руської зарубіжної словесності.

Олексій Алехи

У цій книзі я зустрілася з розумним співрозмовником, тонким цінителем поезії і з людиною, яка боїться самотності. Він і не знає, що це марно. Дарма, бо як людина абсолютно самодостатній, а отже, цікавий не тільки іншим, а й собі. І це важливо. Не самозабутньо любити себе, дорогого, а бути цікавим собі.

Ірина Барметова, з передмови до книги «Поет у міжкультурному просторі»

Вид з мосту, на відміну від виду із звичайної дороги, передбачає два горизонту, а шлях до нього з більшою очевидністю пролягає в обидві сторони і тому немов би втрачає властивість безповоротність, а річка, над якою він проходить, з пересічною річки забуття перетворюється в річку пам’яті. Книга А. Грицмана воістину стоїть на річці.

Володимир Гандельсман, про книгу «Вид з мосту»

Тут саме головне – душа, її безперервне ходіння, бродіння, поневіряння і, нарешті, мудрение. А сам поет подібний, звичайно, Улиссу, знову і знову преодолевающему перешкоди (реальні і вигадані) на шляху до самого себе.

З рецензії на книгу «Варіації на тему» журналу «Читаємо разом»