Андре Моруа

Фотографія Андре Моруа (photo Andre Maurois)

Andre Maurois

  • День народження: 26.07.1885 року
  • Вік: 82 роки
  • Місце народження: Ельбеф, Франція
  • Дата смерті: 09.10.1967 року
  • Громадянство: Франція
  • Оригінальне ім’я: Еміль Саломон Герцог Вільгельм
  • Original name: Emile-Salomon-Wilhelm Herzog

Біографія

Відомий також як один з найвпливовіших діячів пропагандистської гілки французького Опору.

Народився Моруа комунне Ельбеф (Elbeuf), в сім’ї виробника текстилю Ернеста Герцога (Ernest Herzog) і його дружини Аліси Герцог (Alice Herzog). Ернест Герцог коли жив в Ельзасі (Alsace); під час Франко-Прусської війни (Franco-Prussian War) йому довелося бігти в Нормандію. Герцог прикупив собі лісопилку в Эльбефе і поступово зумів пустити коріння на новому місці.

Вища освіта Еміль отримував в Руані (Rouen). Під час Першої світової Герцог служив у французькій армії – в якості перекладача та спеціаліста по зв’язках з армією Великобританії. Вже пізніше досвід військової служби ліг в основу першої книги Моруа, ‘Мовчазний полковник Брамбл’ (‘Les silences du colonel Bramble’) – досить їдкою, але на рідкість реалістичної соціальної сатири. У Франції книга майже відразу стала бестселером; трохи позж

е її перевели на англійську – і незабаром у Андре з’явилася солідна армія британських шанувальників. Надалі праці Моруа перекладалися на англійську майже відразу після виходу (більшістю перекладів читачі зобов’язані перу Хеміша Майлса (Hamish Miles)) – не в останню чергу через те, що книги Андре регулярно стосувалися і близьких британському серцю тим. Моруа писав не тільки сатиру – з-під його пера вийшли досить популярні біографії Дізраелі (Disraeli), Байрона (Byron) і Шеллі (Shelley).

У 1938-му Моруа обрали досить престижну Французьку Академію (Academie française). Виставити свою кандидатуру Андре порадив Філіп Петен (Philippe Pétain); в подяку за це Моруа пізніше згадає Петена у своїй автобіографії ‘Call no man happy’. На жаль, на момент написання е

тієї книги шляху Пилипа і Андре радикально розійдуться – Петен займе важливий пост в уряді Віші.

Під час Другої світової Андре повернувся на старий пост – офіційного французького спостерігача при генеральному штабі Великобританії. Крім іншого, у його веденні був контроль британських військ в Бельгії. 10-го червня 1940-го Андре відправився в Лондон з секретною місією – яка була перервана через послідував перемир’я. Моруа був демобілізований і з Англії відправився прямо в Канаду; свої військові спогади він виклав у книзі «Трагедія Франції’ (‘Tragedy in France’). Остаточно від військових дій Моруа, втім, так і не відійшов – протягом більшої частини Другої світової він був одним з найважливіших діячів французького Опору.

У 1947-му Еміль Герцог поміняв ім’я – тепер його офиц

иально звали «Андре Моруа’.

Перша дружина Моруа, Жанна-Марі Ванда де Шимкевич (Jeanne-Marie Wanda de Szymkiewicz), була російською студенткою Оксфорда. У 1918-му у неї трапився серйозний нервовий зрив; у 1924-му Жанна померла від зараження крові. Вдруге одружився письменник на Симона де Кельве (Simone de Caillevet), внучці Леонтин Арман де Кельвье (Léontine Arman de Caillavet), коханки Анатоля Франса (Anatole France). Після того, як Франції під час Другої світової окупували німецькі війська, Симона разом з чоловіком іммігрувала до США, де допомагала пропагандистському антифашистського руху.

Помер Моруа в 1967-м; до смерті він встиг опублікувати безліч повістей, біографій, історичних праць, дитячих казок і науково-фантастичних творів. Похований письменник недалеко від Парижа.