Алан Сіллітоу

Алан Силу Фотографія (photo Alan Sillitoe)

Alan Sillitoe

  • День народження: 04.03.1928 року
  • Вік: 82 роки
  • Місце народження: Ноттінгем, Великобританія
  • Дата смерті: 25.04.2010 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Британський письменник, один з так званих «Розсерджених молодих людей’ (‘Angry Young Men’) – групи письменників критичного спрямування, що склалася в п’ятдесяті роки двадцятого століття. Самому Сіллітоу – як і більшості його колег по групі – назва категорично не подобалося.

Народився Сіллітоу в Ноттінгемі, у сім’ї робітників. Як і Артур Сітон, антигерой його першого твору ‘В суботу ввечері, в неділю вранці’ (‘Saturday Night and Sunday Morning’), батько Алана працював на фабриці Raleigh.

У чотирнадцять років Сіллітоу залишив школу і сам пішов працювати на фабрику; там він пропрацював чотири роки. У вільний час Алан багато читав. Після роботи на Raleigh, Сіллітоу вступив в Королівські Військово-повітряні сили, влаштувавшись оператором бездротового зв’язку в Малае. Коли він повернувся в Англію, у нього виявили туберкульоз; шістнадцять місяців Алан провів у госпіталі Королівських ВПС.

У двадцять один рік Сіллітоу був відправлений на пенсію; в якості утримання йому належало сорок п’ять шилінгів у тиждень. Протягом семи років Алан жив в Іспанії та Франції, в

надії відновити похитнулося в армії здоров’я. У 1955-му він почав працювати над ‘В суботу ввечері, у неділю вранці»; допомагали йому його партнер, американська поетеса Рут Фэйенлайт і поет Роберт Грейвс. Опубліковано твір було 1958-м. У творчості Алана відчуваються певні нотки Хемінгуея; книга оповідає про життя молодого робітника, яка стикається з неминучим кінцем свого розгульного життя. Як і ‘Озирнись у гніві’ Джона Осборна і ‘Шлях на верх’ Джона Брайна, повість описувала втрату життєвих ілюзій, настигнувшую післявоєнну Британію і обмежені можливості робітничого класу. У 1960-му книга була перероблена у фільм Карелом Рейсзом; роль Артура Сітона зіграв Альберт Фінні. Сценарій стрічки був написаний самим Аланом і номінувався на премію БАФТА.

У 1959-му вироб

ведення ‘Самотність бігуна на довгі дистанції’ (‘The Loneliness of the Long Distance Runner’), що оповідає про бунт укладеного хлопчаки, що володіє неабиякими здібностями стайера, принесло Алану приз Hawthornden. У 1962-му воно лягло в основу фільму, під режисурою Тоні Річардсона з Томом Куртэни у головній ролі.

Через деякий час Сіллітоу одружився на Фейнлайт; у них народилося двоє дітей, Девід і Сьюзан. Жила пара в Лондоні.

У 1990-му Сіллітоу отримав почесний ступінь в Університеті Ноттінгем-Трент. Чотири роки потому найстарший в місті з університетів з так званої групи Рассела, Університет Ноттінгема, вручив йому почесний ступінь доктора літератури.

У 2006-му широко відома п’єса Сіллітоу була поставлена в театрі Lakeside Arts Університету Ноттінгема.

З-під пе

ра Алана вийшов цілий ряд повістей та кілька збірок поезії. У 1995-му він опублікував автобіографію, ‘Життя без обладунків’ (‘Life Without Armour’); тепло зустрінута критиками книга містила досить реалістичні описи злиденного дитинства Сіллітоу.

Автор не раз відвідував СРСР; втім, після його висловлювань на тему порушення громадянських свобод в країні він був визнаний персоною нон-грата. У 2007-му Сіллітоу випустив книгу «Овід в Росії’ (‘Gadly in Russia’), подводящую підсумок його пригодам.

В 2008-м ‘London Books’ перевыпустила книгу ‘Початок шляху’ (‘A Start in Life’) в рамках серії ‘Лондонська класика’ – і, заодно, на честь восьмидесялетия автора. 25-го січня 2009-го Сіллітоу виступив на BBC Radio 4.

Помер письменник 25-го квітня 2010-го, в госпіталі Чарінг-Кросс в Лондоні.