Валерія Маторіна

Фотографія Валерія Маторіна (photo Valeria Matorina)

Valeria Matorina

  • День народження: 16.01.1937 року
  • Вік: 75 років
  • Місце народження: Нижній Новгород, Росія
  • Дата смерті: 16.09.2012 року

Біографія

Перекладачка з англійської та польської мов, відома мільйонам читачів — любителів фентезі як В. А. М. (абревіатура від Валерія Олександрівна Маторіна; варіанти написання, які можна зустріти: В. А. М., ВАМ, В. А. Маторіна).

Валерія Олександрівна Маторіна народилася в 1937 р. в Нижньому Новгороді. Під час війни навесні 1942 року разом з родиною евакуювалася у Фрунзе (нині Бішкек, столиця Киргизії), звідки в 1947 переїхала в Білу Церкву. У 1954 році вся родина перебралася в Горлівку Донецької області, в якій на базі «Білоцерківського педагогічного училища», був створений і нині відомий «Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов (ГДПІІМ), де почала викладати мама Валерії Олександрівни. Сама Валерія Олександрівна отримала дві спеціальності: філолога (по закінченні навчання на факультеті іноземних мов Харківського університету) і технолога гірничого машинобудування (після закінчення технікуму). У 1959 році молодий спеціаліст відправилася працювати шкільним вчителем у Струсів, звідти в 1961 повернулася в Горлівку. З 1967 по 1990 працювала на Машинобудівному Заводі ім. Кірова інженером (перекладачем). У 1993 році виїхала в Запоріжжі, а з 1999 року проживала в Дніпропетровську.

Переклади книг Толкіна

Валерія Олександрівна Маторіна перевела головні твори Джона Рональда Руела Толкіна «Хоббіт, або Туди і назад» («The Hobbit, or There and Back Again») і «Володар Кілець» («The Lord of the Rings»).

Переводити початку в кінці 70-х років. Перше знайомство Ст. А. М. з творами Толкієна відбулося в Санкт-Петербурзі (тоді ще Ленінграді) в 1978 році. Свого роду натхненниками роботи стали переклади інших авторів: «Хоббіт, або Туди і назад» у перекладі Н. Рахманової, «Хранителі: Літопис перша з епопеї » Володар Перснів» у скороченому перекладі А. Кістяківського і Ст. Муравйова і «Володаря кілець» у польському перекладі Марії Скибневской (Skibniewska, Maria, Wladca Pierscieni, Warsaw: Czytelnik Publishers, vol. 1 (Wyprawa), 1961; vol. 2 (Dwie wieze), 1962; vol. 3 (Powrot krola), 1963.). Перші «ВАМовские» переклади робилися для кола близьких друзів. Спочатку Валерія Олександрівна спробувала доповнити відсутні місця в «Хранителях» текстом «Володаря кілець» польської перекладачки Толкіна, але це виявилося невдалим варіантом. Коли в першій половині 80-х років до В. А. М потрапили мікроплівки з оригіналами «Хоббіта» і «Володаря кілець», власне, і почалася справжня робота над перекладом.

Слух про новий перекладі «Володаря кілець», рознісся по країні, і В. А. М. в липні 1989 року запросили стати учасницею першої рольової гри за Толкину в Красноярську. Тоді ж підготовлений до гри машинописний текст був переданий молодому хабаровському книжкового видавництва «Амур».

З цього і почався період офіційного визнання Валерії Олександрівни, як перекладача книг Толкіна. «Хоббіт» і трилогія «Володар Кілець» вперше були надруковані в Хабаровську в книжковому видавництві «Амур» з 1990 по 1992 рік. У 1994-му в Запоріжжі у видавництві «Интербук-Хортиця» вийшов доопрацьований Валерією Олександрівною «Хоббіт». А в 2003-му остаточно допрацьована трилогія вийшла в Москві, у видавництві «ЕКСМО», окремим томом, об’ємом 1376 сторінок. Пізніше в томже видавництві вийдуть і «Хоббіт» і «Володар кілець» загальним обсягом понад двох тисяч сторінок.

Німецькі друзі у відносно ізольованому тоді Радянському Союзі допомогли Валерії Олександрівні почати переписку з «Толкиновским суспільством» (англ. Tolkien Estate — Спадщина Толкіна) і особисто Крістофером Руэлом Толкиным — сином Джона Рональда Руела Толкіна. У листуванні Крістофер попросив примірник перекладу в колекцію перекладів Толкінівського суспільства. Цікава подробиця: Бейлі, дружина Крістофера, написала Ст. А. М., що її батька ще хлопчиськом вивезли в Канаду в 1912 році з-під Катеринослава (нині Дніпропетровськ), з Хортиці (острів і два селища в Запоріжжі, Україна). Знайомство по листуванню поступово перейшло в дружбу.

Багато шанувальники і любителі фантастики і зокрема фентезі вважають переклади Ст. А. М. найбільш близькими до оригіналів, так як вони зроблені завдяки знанню перекладачем мови оригіналу, свого рідного російського, вмінню використовувати можливості мови.