Сергій Ільїн

Фотографія Сергій Ільїн (photo Sergey Ilyin)

Sergey Ilyin

  • Рік народження: 1948
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Саратов, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Існує думка, що Джоан Ролінг спочатку не дуже пощастило з російськими перекладачами. Інші фанати Гаррі Поттера досі обурюються в Інтернеті з приводу Ігоря Оранського і Марини Литвинової, які працювали над першими чотирма книгами. П’ятий роман — «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» — видавництво доручило досвідченим Віктору Голышеву, Володимиру Бобкову і Леоніду Мотылеву. Ну а шосту — «Гаррі Поттер і Принц-напівкровка» — Сергію Ільїну і Майї Лахути. Ось ця шоста книга і виявилася, напевно, переведена найкраще.

Фінальний роман — «Гаррі Поттер і Дари Смерті» — вийде в перекладі все тих же Ільїна та Лахути 13 жовтня. А поки що ми вирішили розпитати Сергія Ільїна про те, як йшла робота.

Вольдеморта треба було перейменувати!

— Як ви стали перекладачем «Поттера»?

— Мені зателефонували з видавництва «Росмен» за пару місяців до того, як англійською повинен був вийти «Принц-напівкровка», і запропонували зайнятися його перекладом. До того я не читав жодної книги про Гаррі Поттера. Ну, а коли ми з видавництвом домовилися, швидко все прочитав по-російськи і по-англійськи.

— Ваша попередниця Марина Литвинова перехрестила Вольдеморта у Волан-де-Морта, сову Хедвіга — в Буклю та й інші імена по мірі сил русифікувала. Ви схвалюєте?

— Так, тому що у Ролінг майже всі імена несуть смислове навантаження. Vol de Mort, наприклад, буквально перекладається з французької як «поле смерті». І в російській треба споруджувати щось, схоже за змістом. Але це вдається не завжди.

— Переклад «Поттера» приносить більше грошей, ніж переклад небестселлера?

— Набагато більше. Видавництво в цьому відношенні вельми щедро, але воно платить ще й за те, щоб переклад був зроблений у вкрай стислі терміни: книжку потрібно випустити як можна швидше, поки її не всі встигли прочитати в Інтернеті.

— Скільки часу вам дав видавець на сьомого «Гаррі Поттера»?

— Точні терміни називати не буду, але… я працював над книгою по дванадцять годин в день і зараз вже здав переклад.

Книгу мені доставили вранці того дня, коли почалися продажі. Ми поділили роман навпіл з моїм співавтором, Майєю Лахути. Вона перекладала другу частину, а я першу. До речі, на «Напівкровному принці» ми працювали так само, тільки я, навпаки, перекладав другу частину.

Дари Смерті для юного мага

Назва роману Ролінг оголосила наприкінці минулого року. У російському Інтернеті його перекладали як «Гаррі Поттер і Фатальні мощі». Але коли книга вийшла англійською, з’ясувалося, що ніяких фатальних мощів там немає і в помині.

— Назву Harry Potter and the Deathly Hallows остаточно вирішили перекладати як «Гаррі Поттер і Дари Смерті»?

— Мабуть, цей варіант збережеться.

— Может, краще, як у французів, «…та реліквії Смерті»?

— Слово «реліквії» у російській має якийсь сакральний смисловий відтінок… Взагалі-то The Deathly Hallows — це три конкретні речі. Всередині роману є казка про трьох братів, які одного разу зустрілися зі Смертю. Вона подарувала кожному з чарівного предмета. Двох її братів подарунки швидко звели в могилу, а третій використовував свій з розумом і дожив до старості. Згідно з легендою, людина, яка збере разом всі три подарунка Смерті, абсолютно захищений від загибелі. Так що… Ні, це не реліквії.

— Ви читали «народний» переклад цієї книги в Інтернеті?

— Я його переглянув, коли сам починав перекладати. На той момент вже було викладено глав п’ять або шість. У мене, чесно кажучи, навіть промайнула думка, а не скористатися якимись окремими знахідками… Але особливих знахідок я там не знайшов: мені дуже не сподобався цей переклад саме із-за якості російської мови. Його зробили непрофесіонали, і зробили швидко, буквально за тиждень.

— Вам сподобався останній роман про Гаррі Поттера— Мені всі сім книг подобаються в цілому. Приблизно з двох причин. По-перше, вони не злі, а фентезі в недавні часи стало йти в сторону зла і жорстокості, згадайте Роджера Желязни або Майкла Муркока. У «Дарах Смерті» страшилок теж вистачає, але ж на те вона і фінальна книга — остання сутичка зі злом; а злостивості все одно там немає. Ну, а по-друге, Ролінґ зробила дуже важливу справу для людства: вона пристосувала величезна кількість людей до читання, відірвавши їх від телевізора і комп’ютерних ігор.

— У вашій роботі над «Дари Смерті» було щось складне?

— Та ні, не було там ніяких особливих труднощів. Після Набокова і Фрая мати справу з Ролінг все-таки легше.

ОСОБИСТА СПРАВА

Сергій ІЛЬЇН народився 1948 року в Саратові. За освітою фізик-теоретик. Перекладами почав займатися, як сам каже, з нагоди. В результаті перевів на російську мову всі романи, які Володимир Набоков написав по-англійськи (крім «Лоліти» — її Набоков переклав особисто), а ще книги Торнтона Уайлдера, Джозефа Хеллера, Крістофера Баклі, Стівена Фрая.