Лев Влодзимирский

Фотографія Лев Влодзимирский (photo Lev Vlodzimirskiy)

Lev Vlodzimirskiy

  • Дата смерті: 23.12.1953 року
  • Рік смерті: 1953
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Влодзимирский Лев Омелянович (10.1.1905, Барнаул — 23.12.1953), один з керівників органів державної безпеки, генерал-лейтенант (9.7.1945).

    Поляк, син під’єсаула. У січ. 1919 вступив в Червону армію, самокатчик, шофер, боцман. З липня 1925 секретар Кисловодского райвиконкому, в 1927-28 уповноважений карного розшуку на Тереку. У травні 1928 переведений в органи ОДПУ: довгий час працював у секретно-політичних відділах на Північному Кавказі. Флек. 1931 вступив у ВКП(б). Почав роботу в Головному управлінні державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР 8.5.1937 при Н.І. Ежове, але оскільки він при ньому не займав керівних посад (був заст. нач. відділення 4-го відділу), то не був в числі «людейЕжова» вичищений з НКВД у 1939. Швидко зробив кар’єру при К. П. Берії: 22.12.1938 — 4.9.1939 пом. поч. Слідчої частини НКВС СРСР, 4.9.1939 — 4.3.1940 заступник нач., 4.3.1940 — 22.7.1940 поч. слідчої частини Головного економічного управління НКВС СРСР. З 4.3.1940 1-й заст. нач. 3-го (контррозвідувального) відділу ГУДБ. Після того як 3.2.1941 НКВС СРСР був розділений на НКВС і НКДБ, Влодзимирский очолив Следчасть НКДБ СРСР (на правах управління наркомату). На його управління було покладене ведення слідства з особливо важливих справ. Коли НКВС і НКДБ 20.7.1941 знову об’єднали, Влодзимирский став нач. Следчасти з особливо важливих справ. Один з найбільш одіозних слідчих НКВС, широко застосовували методи фізичного впливу. Практично усі справи партійного, військового та господарського керівництва йшли через Влодзимирского 12.5.1943 очолив Следчасть з особливо важливих справ НКДБ (МДБ) СРСР

    У сер — листоп 1946 нач. Управління МДБ Горьківської області. У 1947 по станів здоров’я звільнений у запас. У липні 1947 — березні 1953 (з перервою в травні-липні 1948) начальник Управління кадрів та ревізійного відділу Головного управління радянського майна за кордоном при Раді міністрів СРСР. Після смерті В. В. Сталіна і об’єднання під керівництвом Берії всіх органів внутрішніх справ 18.3.1953 Влодзимирский призначений начальником Слідчої частини з особливо важливих справ МВС СРСР. Після арешту Берії 3.7.1953 Влодзимирский знятий з посади. 17 липня звільнений з МВС і в той же день заарештований. Разом з Берією «йшов» по одному процесу. Визнаний винним у фальсифікації і незаконному веденні слідства 23.12.1953 засуджений до смертної кари. Розстріляний.