Івар Смілга

Фотографія Івар Смілга (photo Ivar Smilga)

Ivar Smilga

  • День народження: 02.12.1892 року
  • Вік: 45 років
  • Місце народження: Ліфляндська губернія, Росія
  • Дата смерті: 10.01.1938 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Партійний і державний діяч. Син лісника, розстріляного в 1906 році. В 1907 році вступив в РСДРП, більшовик. Вів партійну роботу в Петрограді, в 1915 засланий у Сибір. В 1917 входив в Кронштадтський комітет РСДРП(б), складався перед. Обласного комітету армії і флоту.

З сім’ї лісника (1906 розстріляний карателями за участь у революційному русі). Закінчивши реальне уч-ще, в 1909 — 1910 навчався в Московському університеті. Чл. РСДРП з 1907, більшовик. У 1914-15 чл. ПК РСДРП. Неодноразово заарештовувався, посилався.

Після Лют. рев-ції 1917, повернувшись із заслання, спрямований ПК РСДРП в Кронштадт, де обраний членом к-ту партії. Делегат 7-ої (Квіт.) Всерос. конф. РСДРП(б) (24-29 апр.): виступав з доповіддю про становище в парт. орг-циях і Радах околиць Петрограда і в Фінляндії (Петергоф, Кронштадт, Виборг. Гельсінгфорс і ін), зазначив, що «…робота соціал-демократів зараз тільки починається, …вплив соціал-демократів на велику масу, а організаційно в Радах вони входять у меншість» [7-я (Квіт.) Всерос. конф. РСДРП(б). Протоколи, М., 1958, с. 125], обраний членом ЦК. Продовжував парт. роботу в Кронштадті і в Фінляндії. Справ. 6-го з’їзду РСДРП(б) (26 липня — 3 серп.) від Кронштадтської орг-ції: обраний членом мандатної комісії; виступав з фінанс. звітом ЦК

У дебатах по доповіді Н.І. Бухаріна про війну і міжнар. положенні так оцінив перспективи рев-ції: «Сказати, що наше становище схоже з положенням інтернаціоналістів в ін. країнах, передчасно. Не можна ігнорувати той факт, що рев-ція у нас не припинилася. Говорити про стабільність влади неможливо. Якщо у нас є влада буржуазії, то вона спирається на воєн. диктатуру, а така влада не сильна. Горючого матеріалу у нас ще багато. Кре

ст. рев-ція ще не почалася. Те, що ми не зійшли зі сцени, факт, абсолютний факт. В рев-циях бувають затримки. Під час Вів. франц. рев-ції мали місце періоди реакції. Вони можуть бути і у нас. але рев-ція у нас триває…» [6 з’їзд РСДРП(б)». Протоколи, 1958, с. 105 -06] В дебатах по доповіді В. В. Сталіна про політичному становищі зазначив, що мирний період рев-ції закінчився: «Влада тепер перебуває в руках військової кліки. І праві ті, які кажуть, що навіть при більшості в Раді ми не отримали б влади. Для того, щоб влада могла перейти в руки тих класів, к-рие можуть служити розвитку рев-ції, необхідно повалити існуючу владу… У нас немає того апарату придушення, к-рий діє в країнах Зх. Європи, у нас держ. апарат в катастрофич. стані. Створюються елементи для нового вибуху, і нам необхідно взяти на себе ініціативу цього вибуху… Неможливо ставити питання так: ми зможемо діяти тільки тоді, якщо на Заході буде рев-ція. Ніхто не має права позбавляти нас ініціативи, якщо доля ще раз дасть нам нагоду стати на чолі руху» (там же, с. 131-32).

На з’їзді обрано чл. ЦК; 5 серп. на пленумі ЦК обраний в його вузький склад (до приїзду Ц. Р. Шаумяна) і призначений представником ЦК РСДРП(б) у Фінляндії. На засіданні ЦК 6 серпня делегований на 2-ю Петроградську загальноміську страхову конференцію (3-5 вересня виступав з доповіддю про політику партії) і в ПК РСДРП(б) (до приїзду А. С. Бубнова). У серпні-вересні відвідував в. І. Леніна в Гельсингфорсе, отримуючи від нього листи та усні вказівки, допомагаючи йому підтримувати зв’язок з ЦК партії («в. І. Ленін. Биогр. хроніка», т. 4, М., 1973, с. 319, 363). Один з організаторів і делегат 3-го Обл. з’їзду укр. Рад депутатів армії, флоту і робітників у Фінляндії (Гельсінгфорс, 9 сент.): обраний перед. Облвиконкому армії, флоту і робітників Фінляндії. 14 сент. сувм. з ін. більшовиками представив Демокр. нараді (Петроград, 14-22 сент.) заява з приводу відновлення сесії финл. Сейму, в до-ром від імені Обл. з’їзду укр. Рад депутатів підкреслювалося, що «…всякі спроби чинити перешкоди до відновлення засідання Сейму розглядаються як акт контрреволюційний», пропонувалося Демокр. наради «…підтвердити право фін. народу вільно розпоряджатись своєю долею і тим самим запобігти гострий конфлікт між рос. і фін. демократіями, так і в самій рос. демократії.» («Рев-ція 1917». т. 4, с. 213).

5 окт. при обговоренні в ПК РСДРП(б) ленінського «Листа до ЦК МК, ПК та членам Рад Пітера і Москви більшовикам» (див.: ПСС, т. 34, с. 340-41) говорив: «не Можна говорити про те, взяти владу або не брати владу. Ми йдемо до влади, і це давно вирішено. Тут необхідно оцінити: чи дійшли ми до точки? Чи ми можемо зволікати довше? Я, особисто, — прихильник Леніна. Ленін не говорить про завтрашній захоплення влади, він просто хоче сказати: досить політики, пора перейти на рейки стратегії. До моменту з’їзду ми повинні приготуватися, беручи за основу питання про вооруж. повстання» («Перший легальний ПК більшовиків В 1917 Р.», М — Л., 1927. с. 303).

Під час Окт. вооруж. відновл. у Петрограді один з організаторів надсилання рев. військ з Фінляндії в Петроград. На 4-му Обл. з’їзді укр. Рад депутатів армії, флоту і робітників у Фінляндії (Гельсінгфорс, 25-27 листоп.) знову обраний перед. Облвиконкому. Під час Финл. робочої рев-ції (дек. 1917 — травень 1918) сприяв в орг-ції рев. сил фін. пролетаріату; в февр. 1918 призначений уповноваженим РРФСР у Фінляндії.

Делегат 7-го з’їзду РКП(б) (6-8 березня 1918) від Финл. обл. орг-ції РСДРП(б): в высуплении на з’їзді, оцінюючи обстановку в світі і положення рос. армії, стан створюваної Кр. Армії, доводив неминучість укладення Брестського миру з Німеччиною, заявив, що при існуючому положенні Сов. Республіки «…війна буде не ревіння. війною, піднімає міжнар. робітничий рух, а буде війною винищення рос. пролетаріату на шкоду міжнар. рев-ції» [«7-й Екстрений з’їзд РКП(б). Стенографич. звіт, М., 1962, с. 571 обраний чл. ЦК. З літа 1918 на воен., парт. і держ. роботі.

У 1927 році за участь в троцькістської опозиції виключений 15-м з’їздом ВКП(б) з партії: в 1930 відновлений. 10 січ. 1937 Військовою колегією Верховного суду СРСР звинувачений у приналежності до терористичної організації і засуджений до розстрілу, вирок виконано того ж дня. Реабілітований у 1987 .