Жак Атталі

Фотографія Жак Атталі (photo Jacques Attali)

Jacques Attali

  • День народження: 01.11.1943 року
  • Вік: 73 року
  • Місце народження: Алжир, Франція
  • Громадянство: Франція Сторінки:

Біографія

У квітні 1991 році він став першим президентом знаходиться в Лондоні (London) Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development), інвестиційного механізму, заснованого західними урядами для допомоги країнам західної і центральної Європи (Europe) і країнам колишнього Радянського Союзу (Soviet Union) на їх шляху до демократичної ринкової економіки. Атталі очолював банк до 1993 року.

Жак Атталі (Jacques Attali) – французький економіст і вчений, великий політик і письменник, автор кількох книг і безлічі есе, в тому числі ‘Шуми’ (Noise: The Political Economy of Music) і ‘Лінії горизонту’ (Lignes d horizon). З 1981 по 1991 рік він був радником президента Франції (France) Франсуа Міттерана (François Mitterrand), але згодом, в 2005 році, висловив сумніви в правдивості минулого Міттерана в якості функціонера середньої руки при адміністрації Віші і одночасно – учасника Опору, опублікувавши есе ‘c’était François Mitterrand’.

У квітні 1991 році він став першим президентом знаходиться в Лондоні (London) Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development), інвестиційного механізму, заснованого західними

урядами для допомоги країнам західної і центральної Європи (Europe) і країнам колишнього Радянського Союзу (Soviet Union) на їх шляху до демократичної ринкової економіки. Атталі очолював банк до 1993 року.

У 1998-му Атталі заснував французьку неурядову організацію ‘PlaNet Finance’, яка фокусується на микрофинансировании, і в даний час керує нею та головує в Комісії, сприяє економічному зростанню у Франції (Commission pour la libération de la croissance française).

Жак Атталі народився в єврейській родині 1 листопада 1943 року в столиці Алжиру (Blida, Algeria), разом зі своїм братом-близнюком Бернаром Атталі (Bernard Attali), сьогодні – великим керівником і політиком. Їх батько, Симон Атталі (Simon Attali), був самоучкою, який досяг успіху в торгівлі коштовностями та парфумерією, але в 1956 році, через два роки після того, як в Алжирі почалася війна за незалежність, сім’я вирішила перебратися в Париж (Paris). Обидва брати вчилися в ліцеї Janson-де-Сайі (lycée Janson-de-Саї) у 16-му окрузі Парижа, де вони познайомилися з майбутніми політиками Жаном-Луї Б’янко (Jean-Louis Bianco) і Лораном Фабіусом (Laurent Fabius). У 1966-му Жак закінчив знамениту Політехнічну школу (Ecole Polytechnique), одне з кращих європейських вищих навчальних закладів для підготовки інженерів. Атталі – дипломований гірничий інженер, доктор економічних наук, володар диплома паризького Інституту політичних досліджень (Institut d Études Politiques de Paris) та Національної школи адміністрації (Ecole nationale d’administration), причому в своєму випуску 1970 року він був третім за результатами іспитів. Тоді ж, у 1970, 27-річний економіст став аудитором в Державній раді (Conseil d État). У 1968 році Атталі стажувався в Національній школі адміністрації в Ньевре (Nièvre), де вперше зустрівся з Франсуа Міттераном.

Дуже обдарований музично, Атталі грав на фортепіано і писав пісні для Барбари (Barbara). Він не випадково написав і опублікував ‘Шуми’, есе про музичної економіці та вплив музики на еволюцію суспільства. Сьогодні Жак Атталі підтримує студентський журнал ‘Jeune République’. Він також диригував Університетським оркестром Гренобля (Orchestre universitaire de Grenoble) у виконанні самих різних п’єс, від скрипкових концертів Баха (Bach) до концертів Мендельсона (Mendelssohn).