Єремія Бентам

Фотографія Єремія Бентам (photo Jeremy Bentham)

Jeremy Bentham

  • День народження: 15.02.1748 року
  • Вік: 84 роки
  • Місце народження: Лондон, Великобританія
  • Дата смерті: 06.06.1832 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Бентама вважають родоначальником сучасного утилітаризму. Він був провідним теоретиком в англо-американській правовій філософії і політичним радикалом, чиї ідеї вплинули на розвиток велфаризма – політики, відстоює введення соцзабезпечення, субсидування цін, безкоштовної медичної допомоги і т. д.

Єремія Бентам народився 15 лютого 1748-го в Лондоні (London), в заможній родині, яка підтримує партію торі. Бентам був вундеркіндом. Як-то його виявили за батьківським столом, де ледь навчився ходити Єремія зачитувався многотомником з історії Англії. Він почав вивчати латинь у три роки. Він був дуже близький зі своїм братом Семюелом (Samuel), майбутнім інженером-механіком.

Єремія навчався у Вестмінстерській школі (Westminster School). В 1760-му, у віці 12 років він був відісланий батьком в Королівський коледж в Оксфорді (The queen’s College, Oxford), де в 1763 році отримав ступінь бакалавра, а у 1766-му – ступінь магістра. По суті, Бентам повинен був займатися юриспруденцією. У 1769-му він отримав право адвокатської практики, але так ним і не скористався. Єремія глибоко розчарувався в заплутаній англ

ийской правовій системі, яку прозвав ‘демоном крутійства’.

У 1823-му Бентам разом з Джеймсем Міллом (James Mill) заснував журнал ‘Westminster Review’, спеціально для «філософських радикалів’, групи своїх молодих послідовників, через яких Бентам справив значний вплив на британську суспільне життя. Одним з таких радикалів був письменник Едвін Чедуик (Edwin Chadwick), який висвітлював теми гігієни, санітарії та поліцейського патрулювання і допоміг становленню знаменитих Англійських законів про бідних. Бентам найняв Чедуика на посаду свого секретаря і заповів йому велику суму грошей.

Бентам помер 6 червня 1832 року, на 85 році життя в Лондоні. До свого відходу Єремія ‘ретельно підготувався’ до розкриття свого тіла. Ще в 1769-му, коли Бентаму був 21 рік, він склав заповіт, згідно з яким його тіло належало анатомувати друга сім’ї, лікаря і хіміку Джорджу Фордайсу (George Fordyce), чия дочка Марія Софія (Maria Sophia) вийшла заміж за Семюела Бентама. Згідно з іншим документом Єремії, від 1830-го, Томас Саутвуд Сміт (Thomas Southwood Smith), лікар і реформатор санітарних норм, повинен був подбати про подальшу долю останків Бентама.

Майже все своє майно Бентам заповів Лондонській Лікарні, але лише за умови, що його тіло буде присутній на всіх зборах членів правління. Томас Сміт, експериментував з муміфікацією, запозичив методику корінних народів Нової Зеландії (New Zealand), але Бентам після процедури виглядав не найкращим чином – висушений, з зблідлий шкірою, натягнутої на черепі. З-за цього останки Бентама одягнули в костюм, напичкалисеном, а на голові зробили воскову маску.

За життя Бентам виступав за індивідуальну і економічну свободи, поділ церкви і держави, рівні права для жінок, право на розлучення і декриміналізацію гомосексуальних актів. Одностатеве прихильність Єремія іменував як ‘неправильний хтивий апетит’, за який не варто переслідувати.

Він закликав до скасування рабства, смертної кари, тілесних покарань, у тому числі і для дітей. Бентам був одним з перших, хто почав говорити про права тварин. Бачачи користь розширення окремих юридичних прав, Бентам, однак, був проти самої ідеї природного права. Спокійний і доброзичливий, Єремія своїми судженнями привів в шаленство багатьох мислителів. Один з них, Карл Макс (Karl Marx), взагалі називав Бентама ‘генієм буржуазної дурниці’.