Віктор Бєляєв

Фотографія Віктор Бєляєв (photo Viktor Belyaev)

Viktor Belyaev

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Віктор Борисович Бєляєв більше 30 років працював кухарем у Кремлі, забезпечуючи смачною і здоровою їжею вищих чинів землі руської. Бєляєв добре знає про те, як влаштовуються прийоми в Кремлі і може розповісти чимало цікавого про гастрономічні вподобання сильних світу цього.

    Кухарська діяльність – робота затребувана і часто дуже і дуже пристойно оплачувана; що куди важливіше, з обов’язку служби кухарям доводиться творити для таких людей, до яких звичайним смертним часто страшно і наблизитися. Віктор Борисович Бєляєв більше 30 років працював кухарем у Кремлі, забезпечуючи смачною і здоровою їжею вищих чинів землі руської. Бєляєв добре знає про те, як влаштовуються прийоми в Кремлі і може розповісти чимало цікавого про гастрономічні вподобання сильних світу цього.

    Багато хто щиро впевнені, що трапези в Кремлі проходять в стилі бенкету з ‘Іван Васильович змінює професію’ – безкраї столи, дорогі страви, величезні порції, ікра заморська діжечками… Правди в цьому, насправді, небагато.

    Так, в Кремлі часто проходять досить масштабні прийоми – на 1000-2000 осіб; звичайно, бувають на цих прийомах і дорогі страви. Нерідко, однак, подаю

    ться на стіл і страви цілком тривіальні – начебто добре знайомих кожному оселедця під шубою або холодцю. Не цураються місцеві кухарі і більш складних рецептів – начебто других страв з м’яса, риби або крабів.

    Організувати Новий Рік – нелегке завдання навіть для сімейного кола, де за столом зазвичай збирається не більше десятка осіб; вжити ж більше 1000 гостей – завдання на кілька порядків більш серйозна. Звичайно, кремлівські кухаря на останній день все не відкладають і 30-го грудня до супермаркету за покупками не бігають – фактично, цей процес розпочинається ще у вересні. За три місяці команда встигає в деталях продумати меню, опрацювати процес зміни страв (буквально з секундоміром у руках) і опікуватися іншими аспектами протоколу.

    Меню для масштабних прийомів – завдання досить незвичайна. Якщо в домашніх умовах ‘не піде’ індичка або курка – її завжди можна відкласти в холодильник і доїсти після свята; якщо ж після прийому залишиться незатребуваним 500 кілограмів риби – проблем буде куди як більше. Саме тому основний упор робиться не на великі страви (а-ля ‘метровий порося з яблуком у роті’), але на порівняно невеликі, індивідуального рівня закуски.

    За словами Віктора Бєляєва, особливих примх від державних керівників йому терпіти не доводилося. Звичайно, свої тонкощі були завжди; так, Брежнєву у другій половині 70-х було протипоказано спиртне. Замість коньяку на прийомах генсек пив спеціальний відвар шипшини з лимонними соком – зовні від коньяку практично невідмітний.

    У нинішніх наших правителів проблем зі здоров’ям поки немає, і алкоголь їм ніхто не забороняє. Бєляєв розповідає, що Володимир Володимирович воліє хороші вина – переважно американські, французькі, чилійські й південноафриканські. Вино зараз в Кремлі взагалі актуально – часи віскі і горілки потроху відходять у минуле. Кухню президент (як, до речі, і прем’єр) віддає перевагу класичну; за свою кар’єру йому довелося досхочу поїздити по світу і познайомитися з різними національними стравами.

    Готував Бєляєв і для іноземних правителів – так уже склалося, що в Кремлі вони були (та й зараз бувають) нерідко. Подавали гостям переважно страви традиційної російської кухні; у багатьох частих гостей кремлівських прийомів були навіть свої фаворити – так, Фідель Кастро мав слабкість до курчатам тютюну, Індіра Ганді любила російську домашню локшину. Звичайно, на урочистих прийомах надто багато часу на дегустацію праць місцевих кухарів не залишається; втім, це все ж не означає, що до своєї роботи кремлівським кухарям можна ставитися недбало – хто знає, на що здатний погано нагодований політик?