Сергій Гессен

Фотографія Сергій Гессен (photo Sergey Hessen)

Sergey Hessen

  • День народження: 16.08.1887 року
  • Вік: 62 роки
  • Місце народження: Усть-Сысольск, Росія
  • Дата смерті: 02.07.1950 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Російський філософ. Народився в Усть-Сысольске 16 серпня 1887. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Філософську освіту отримав у Німеччині, в університетах Гейдельберга і Фрейбурга, де займався під керівництвом Р. Риккерта, Ст. Виндельбанда, Б. Ласка.

Народився в Усть-Сысольске 16 серпня 1887. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Філософську освіту отримав у Німеччині, в університетах Гейдельберга і Фрейбурга, де займався під керівництвом Р. Риккерта, Ст. Виндельбанда, Б. Ласка. У 1910 захистив у Німеччині докторську дисертацію Про індивідуальну причинності. Гессен підтримував стосунки з молодими російськими і німецькими філософами: Ф. Степуном, Б. Яковенко, Р. Кронером, Р. Мелисом та ін. В цьому колі виникає ідея створення міжнародного журналу, присвяченого проблемам філософії культури. Таким журналом став «Логос» (1910-1914), у виданні якого активну участь брав Гессен. У 1913-1917 Гессен — приват-доцент Петербурзького університету. У 1917-1920 — професор Томського університету. У 1922 Гессен залишає Росію. З 1924 — професор Російського педагогічного інституту в Празі. У 1934 переїздить до Польщі, де викладав в університетах Варшави і Лодзі. Помер Гессен в Лодзі 2 липня 19 50.

Глибоко засвоївши принципи кантіанського англійського трансценденталізму, Гессен у своїй філософської антропології та педагогічної концепції (педагогіка — «прикладна філософія») прагнув зв’язати принципи «критичної» гносеології з певної онтологічної системою. «Особистість приходить тільки через роботу над над особистими завданнями…», стверджував Гессен в Основах педагогіки. «Могутність індивідуальності корениться не в ній самій, не в природній мощі її психофізичного організму, але в тих духовних цінностях, якими переймаються тіло і душа, і які просвічують в них як завдання її творчих устремлінь». В. о. Зеньковський зазначав близькість позиції Гессена в даному питанні принципів метафізики всеєдності Вл.С.Соловйова. Однак і на онтологічному рівні свої права в системі Гессена зберігає трансценденталізмом. Про це безперечно свідчить його твердження, що «світ не вичерпується фізичної і психічної дійсністю; крім фізичного і психічного, є ще третє царство — царство цінностей і сенсу». «Царство цінностей і сенсу» безумовно має трансцендентальний статус, цілком вписується в контекст кантіанського «критицизму» і принципово відрізняється від основоположних принципів онтології всеєдності. У Гессена спочатку емпіричний суб’єкт, долучаючись до цих вищих цінностей, «творить» себе як особистість. У ряді робіт Гессена розглядалися проблеми моральної філософії (зокрема, його статті про Ф. М. Достоєвського і Вл.С.Соловйова), теорії права, закономірності суспільного розвитку. Він відстоював реальність і можливість «правового соціалізму», сприймає і розвиваючого ліберальні і демократичні цінності.