Саул Боровий

Фотографія Саул Боровий (photo Saul Borovoy)

Saul Borovoy

  • Рік народження: 1903
  • Вік: 86 років
  • Місце народження: Одеса, Росія
  • Рік смерті: 1989
  • Громадянство: Росія

Біографія

Історик російського та українського єврейства, спеціаліст з соціально-економічної історії XVI—XIX ст.

Саул Якович Боровий (1903, Одеса — 1989) — історик російського та українського єврейства, спеціаліст з соціально-економічної історії XVI—XIX ст. Один з головний результатів його досліджень полягає в тому, що він показав: частка євреїв в запорізькій середовищі була досить значною — у деяких випадках вони навіть виступали як самостійні військові єврейсько-козацькі загони.

У 1924 р. Боровий закінчив юридичний факультет Одеського економічного інституту, причому в цей же час він навчався на факультеті археології. У 1930 р. він закінчив аспірантуру при Центральній науковій бібліотеці та успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук («Наукова бібліотека в сучасних умовах»), яка в тому ж році вийшла у Києві окремою книжкою. Згодом за сукупністю публікацій йому були присвоєні ступеня кандидата історичних і кандидата економічних наук.

Професійна діяльність Борового почалася з Єврейської академічної бібліотеки на початку 1920-х рр. Пізніше він працював у Центральній науковій бібліотеці і в держархіві; викладав у різних вищих навчальних закладах.

У 1930-ті рр. Боровий майже виключно зосереджується на історії єврейства. Він виявляє у відкритому А. А. Скальковським архіві Запорізької Січі безліч документів єврейською мовою, які лягли в основу його докторської дисертації «Дослідження з історії євреїв на Україні ХVІ—ХVІІІ ст.» (1940), захищеної в Інституті історії АН СРСР. Дисертація складалася з трьох частин — «Євреї в Запорізькій Січі», «Національно-визвольна боротьба українського народу проти польського панування і єврейське населення України» та «Євреї в Лівобережній Україні в ХVII—ХVIII ст.». Перші дві частини були опубліковані в журналах «Історичний збірник» і «Историческиезаписки», а третя залишилася невиданою.

У 1934-1977 рр. Боровий працював професором Одеського кредитно-економічного інституту.

Останні дослідження С. Я. Борового присвячені загибелі одеського єврейства в роки другої світової війни. Книга спогадів вченого (1993) охоплює період від передреволюційних років до наших днів; у ній показано діячі єврейської культури старої Одеси, люди мистецтва, філософи, історики і революціонери.

Всього Боровий опублікував понад 200 праць — статей, книг, розділів підручників, статей у довідниках і енциклопедіях, рецензій.

У 2003 р. в Одесі широко відзначалася столітня річниця з дня народження С. Я. Борового — у пресі з’явився ряд публікацій, в листопаді відбулася наукова конференція «Одеса та єврейська цивілізація», присвячена його пам’яті, в Музеї історії євреїв Одеси ОЦ «Мігдаль» відкрилася виставка, присвячена вченому.

Основні роботи

Єврейські сільськогосподарські колонії в царській Росії: політика, ідеологія, економіка, побут (за архівними документами) (1928).

Євреї в Запорізькій Січі (1934, стаття).

Національно-визвольна боротьба українського народу проти польського правління і доля єврейського населення на Україні (1941, стаття).

Винищення єврейського населення Одеси під час фашистської окупації (1946, невидана стаття для Чорної книги; опубл. в 1989).

Одеса: дослідження історії героїчного міста (у співавт.; 1-е изд., 1947; 2-е изд., 1957).

А. Міцкевич перед Грудневим повстанням (стаття, 1956).

Кредит і банки в Росії. Середина XVII ст. — 1861 р. (1958).

Євреї Лівобережної України XVII—XVIII століть (рукопис).

Євреї Одеси (рукопис).

Євреї в російській соціально-політичному русі в першій половині XIX століття (рукопис).

Історія Одеси в анекдотах (рукопис).

Спогади (1993).