Рут Бенедикт

Фотографія Рут Бенедикт (photo Rut Benedict)

Rut Benedict

  • День народження: 05.06.1887 року
  • Вік: 61 рік
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Дата смерті: 17.09.1948 року
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Рут Бенедикт Фултон
  • Original name: Rut Fulton Benedict

Біографія

американський культурантрополог, найвизначніший (разом з Кардинером, Линтоном, Сепиром, М. Мзс і Дюбуа) представник этнопсихологического напрямку»культура й особистість») в американській антропології.

Культурологія XX століття. Енциклопедія. Тому перший А-К. З П., Університетська книга. 1998

БЕНЕДИКТ (Benedict) Рут Фултон (1887-1948) -амер. культурантрополог, найвизначніший (разом з Кардинером, Линтоном, Сепиром, М. Мзс і Дюбуа) представник этнопсихол. напрямки («культура і особистість») в амер. антропології. В 1921-23 Б. вивчає під керівництвом Боаса в Колумбійському ун-ті культурну антропологію. У 1923 захищає докт. дис. “Подання амер. індіанців про духів-оберегах». З 1923 до кінця життя Б. викладала в Колумбійському ун-ті, де в 1936 змінила Боаса на посаді декана відділення антропології. У 1947 Б. обирається Головою Амер. антропол. асоціації. За неск. місяців до смерті стає професором Колумбійського ун-ту.

Перший етап антропол. діяльності Б. пов’язаний з польовими дослідженнями в резервації північноаме. індіанців, по рез-там до яких вона опублікувала в 1935 монографію «Міфологія зунья». Отримані під час польових робіт матеріали часто використовувалися Б. в її роботах на поч. 30-х рр. Этнопсихол. напрямок визнавало первинним у кожній культурі особистість і особливості її психіки (психол. детермінізм). Б., як і ін. дослідники цього напряму, широко використовувала концепції Фрейда. У статті «Конфігурації культури» (1923) вона скористалася ніцшеанською диференціацією культур на «аполлонівський» і «діонісійський» типи і стверджувала, що міжкультурні відмінності пояснюються передусім відмінностями в індивідуальній психології, оскільки культури — це «індивідуальна психологія, відображена на великому екрані». У статті «Антропологія і анормальне» (1934) Б., розвиваючи ідеї Фрейда, розглядала культури разл. народів як прояви специфічно притаманних їм психопатологій. У своєму гол. общетеор. працю «Моделі культури» (1935) Б. вийшла за рамки психологізму, зробивши спробу синтезувати антропол., социол. і психол. підходи до феномену культури. Вона відстоювала культурно-релятивістський принцип, згідно до-рому кожне явище культури може бути адекватно зрозумілий лише в загальному контексті даної культури. Підкреслюючи своєрідність кожної культури, Б. в той же час визнавала, що між про-вом та індивідом існує тісний взаємозв’язок, і особистість слід вивчати в системі цього взаємозв’язку. Концепція культурного релятивізму була використана нею для критики фашистських ідей в роботах поч. 40-х рр. В роки війни за завданням Служби військової інформації США Б. зайнялася вивченням япон. нац. психології, щоб створити своєрідне керівництво для амер. військових і граждою. чиновників після окупації Японії. Б. широко використовувала розроблену нею техніку «дистанційного вивчення культури» (аналіз навч. і худож. літ-ри, щоденників військовополонених, перегляд япон. кінофільмів, інтерв’ювання проживають в США японців). Б. ніколи не була в Японії і не знала япон. мови. На основі зібраних матеріалів написала знамениту книгу «Хризантема і меч» (1946). В ній з культурно-релятивістських позицій япон. культура розглядається як ієрархічна по своїй суті, що передбачає точне знання кожним членом т-ва свого місця в ньому і своєї ролі. Б. типологизирует япон. культуру сорому, протиставляючи її західної, перш за все амер., культурі вини з этич. акцентом на божеств. заповідях. Б. приділила особливу увагу япон. концепціям «він» (милість, благодіяння) і «гирі» (борг), виховання дітей у сім’ях. Незважаючи на те що «Хризантема і меч» отримала неоднозначну оцінку в Японії і на Заході (Б. дорікали в антиисторизме, зап. етно-центризме, в тому, що вона намалювала портрет не японця, а япон. військовополонений), вона стала класи. роботою закордон. японоведения і культурної антропології в цілому, роботою, до до-рій досі постійно звертаються дослідники. Учні Б. — М. Мзс, Р. Метро, М. Вольфенштейн — широко використовували і поглибили розроблену Б. техніку «дистанційного вивчення культури».

Соч.: Configurations of Culture in North America // American Anthropologist. Menasha, 1932. Vol. 34. N 1; Anthropology and the Abnormal // Journal of General Psychology. Worcester, 1934. Vol. 10. N 1; Zuni Mythology. V. 1-2. N. Y., 1935; Patterns of Culture. Boston, 1959; Race:Science and Politics. N. Y., 1940, 1959; The Races of Mankind (with G. Weltfish). N. Y., 1943; The Хризантеми and the Sword: Patterns of Japanese culture. Boston, 1946;

Хризантема і меч // Хризантема і меч: Антологія культурної антропології. М., 1998; Моделі культури// Там же.

Літ.: An Anthropologist at Work; Writings of Ruth Benedict. Ed. by М. Mead. Boston, 1959; N. Y., 1966. Mead М. Ruth Benedict. N. Y., L., 1974; Modell J. S. Ruth Benedict: Patterns of a Life. Phil., 1983; [Бібліогр) // American Anthropologist. Menasha, 1949. Vol. 51. N 3.