Рудольф Вирхов

Фотографія Рудольф Вирхов (photo Rudolf Virchow)

Rudolf Virchow

  • День народження: 13.10.1821 року
  • Вік: 80 років
  • Місце народження: Шифельбейн провінція Померанії, Німеччина
  • Дата смерті: 05.09.1902 року
  • Громадянство: Німеччина
  • Оригінальне ім’я: Рудольф Людвіг Карл Вирхов
  • Original name: Rudolf Karl Ludwig Virchow

Біографія

Заснував журнал «Архів патологічної анатомії та клінічної медицини» («Archiv fr pathologische Anatomie, und Physiologie fr klinische Medizin»).

ВИРХОВ, РУДОЛЬФ ЛЮДВІГ КАРЛ (Virchow, Rudolf Karl Ludwig) (1821-1902), німецький патологоанатом, антрополог, археолог і політичний діяч. Народився 13 жовтня 1821 в Шифельбейне (Померанія; нині Свидвин в Польщі). Початкову освіту отримав в родині і в приватних школах. У віці 14 років вступив в четвертий клас гімназії в Кешлине. У 1839 році вступив в Берлінський університет, вибравши при цьому тему твору «Життя, сповнене праці й боротьби, є не ярмо, але благословення». У 1843 році захистив докторську дисертацію, в тому ж році поступив на роботу в клініку Шаріте в Берліні. У 1846 став прозектором, в 1847 – професором Берлінського університету. Заснував журнал «Архів патологічної анатомії та клінічної медицини» («Archiv fr pathologische Anatomie, und Physiologie fr klinische Medizin»).

У 1848 Вирхов був направлений в Сілезію для вивчення епідемії тифу. 53 роки тому він писав, що саме тоді прийшов до переконання про зв’язок питань практичної медицини з соціальними реформами. З цих позицій Вирхов намагався висвітлювати медичні проблеми в журналі «Медична реформа». У 1849 р. у зв’язку з антимонархічної діяльністю позбувся місця в клініці і змушений був переїхати з Берліна в Вюрцбург (Баварія), де став на чолі кафедри патологічний анатомії університетом вюрцбурга університеті. У 1856 прийняв пропозицію Берлінського університету зайняти новостворену кафедру патологічної анатомії; одночасно став директором Інституту патологічної анатомії. У 1958 окремою книгою під назвою Целлюлярная патологія (Die Cellularpathologie) були видані лекції Вирхова, в яких будь-який організм розглядався як «сукупність живих клітин, організованих подібно державі». «Персоніфікація» клітини і уявлення про організм як про «клітинної федерації», «сумі окремих клітин», розходилися з поглядами на організм як цілісну систему і зустріли численні заперечення. Неприйнятним стало також заперечення ролі гуморальних і нервових чинників в патології. Незважаючи на це, праці Вирхова про морфологічні основи хвороб зіграли важливу роль у розвитку уявлень про їх природу і надалі заклали фундамент сучасних патологоанатомічних досліджень.

Серед робіт Вирхова – дослідження патології і епідеміології інфекційних хвороб, патологічної анатомії, розробка методології розтинів. Вирхов – автор теорії безперервності зародкової плазми.

Будучи членом Берлінського муніципалітету, Вирхов домагався проведення ряду санітарно-гігієнічних заходів (водопостачання, каналізація тощо). У 1861 Вирхов став членом Прусської сейму (ландтагу). Після франко-прусської війни на час відійшов від політики, хоча і залишився членом ландтагу. Займався просвітницькою діяльністю: протягом 33 років видавав науково-популярні збірники з етнології, антропології та археології. Разом з відомим німецьким археологом Р. Шліманом брав участь у розкопках Трої і здійснив систематизацію знайдених там черепів. Був редактором етнологічного журналу, а в 1873 брав участь в підставі Німецького антропологічного товариства, Берлінського товариства антропології, етнології та стародавньої історії. З 1880 по 1893 був членом рейхстагу. Помер Вирхов в Берліні 5 вересня 1902.