Рой Медведєв

Фотографія Рой Медведєв (photo Roy Medvedev)

Roy Medvedev

  • День народження: 14.11.1925 року
  • Вік: 91 рік
  • Місце народження: Тбілісі, Грузія

Біографія

19 березня 1970 р. Рій Олександрович разом з Андрієм Сахаровим та Валентином Турчиным публікують відкритий лист до керівників радянської держави про необхідність демократизації радянської системи. Шлях до публікації праць на Батьківщині був для Р. Медведєва остаточно закритий.

Рой медведєв Олександрович народився 14 листопада 1925 р. р. в Тбілісі в сім’ї политработника Червоної Армії. У нього є брат-близнюк Жорес.

Коли почалася війна, братам Медведєвим було по 15 років. Рой екстерном закінчує середню школу, а в січні 1943 р. його призивають в армію. Служити йому довелося в Закавказькому військовому окрузі (1943-1946).

По закінченні університету Рой Олександрович протягом б років працює директором сільської школи в невеликому селищі на північному сході Росії, потім з 1957 по 1971 рр. на різних посадах у видавництві «Просвіта», пізніше — в Академії педагогічних наук.

З 1971 р. Рой Медведєв — «вільний вчений», займається дослідно-публіцистичною діяльністю за контрактами зарубіжних видавництв.

У 1956 р. після XX з’їзду КПРС Р. А. Медведєв вступає в партію, активно вивчає радянську історію, а після XXII з’їзду КПРС (1961) починає роботу над головною працею свого життя» — книгою «До суду історії: ґенеза і наслідки сталінізму». Книга задумувалася не як суто історичний твір та не як біографія В. В. Сталіна, а скоріше як філософсько-історичне осмислення проблеми генезису і природи сталінізму.

Завершення роботи над книгою припало на кінець «відлиги» (1968) і початок кампанії з реабілітації Сталіна в суспільній свідомості.

19 березня 1970 р. Рій Олександрович разом з Андрієм Сахаровим та Валентином Турчиным публікують відкритий лист до керівників радянської держави про необхідність демократизації радянської системи. Шлях до публікації праць на Батьківщині був для Р. Медведєва остаточно закритий.

З 1973 р. всі зобов’язання по виданню книг Роя взяв на себе його брат Жорес, до того часу позбавлений радянського громадянства і перебрався жити до Англії.

У 70-х рр. під редакцією Р. Медведєва у видавництві, створеному Роєм і Жоресом за кордоном у 1975-1976 р. тиражем 1000 примірників виходив альманах «XX століття» («Голоси соціалістичної опозиції в Радянському Союзі»), який перекладався на італійську, японську, англійську та французьку мови.

У 1970-1974 рр. Роя Медведєва неодноразово викликали в Прокуратуру, запрошували для «розмов» на Луб’янку і в Лефортово, що пояснювалося, за його припущенням, «бажанням органів КДБ перешкодити виданню його книг за кордоном або хоча б дізнатися, чи передав він рукописи цих книг в західні видавництва». Ім’я Роя Медведєва не згадувалося в радянській пресі. І, незважаючи на все це, Рой Олександрович не поїхав.

З 70-х рр. домінуючою у його творчості стає «хрущовська тема». У 1976 р. у Нью-Йорку виходить книга «Н.Хрущов: Роки у влади», написана ним у співавторстві з Жоресом.

З 1988 р. починається новий етап науково-публіцистичної та політичної діяльності Роя Медведєва. Його ім’я після довгих років замовчування набуває популярності і в Радянському Союзі. З 1988 р. по теперішній час в Радянському Союзі вийшло близько 20 його книг. У тому ж 1988 р. Н. Медведєв перестає бути «кустарем-одинаком» і створює свою «школу молодих істориків».У червні 1990 р. Медведєв бере участь у роботі Установчого з’їзду Компартії РРФСР, потім XXIII з’їзду (липень 1990 р.), на якому його обирають членом ЦК КПРС і Програмної комісії. Перебудова сприймалася ним неоднозначно.

Події серпня 1991 р., що вторглися в життя кожної радянської людини, починають новий відлік політичної діяльності Р. Медведєва. Рой Олександрович засудив «злочинну державний переворот і його головних організаторів і учасників», зазіхнули на «демократію і конституційний порядок».

Незважаючи на свою активну політичну діяльність, Рой Олександрович продовжує займатися наукою, публіцистикою, строго дотримуючись принципу випускати щороку по книзі, а щотижня — по статті.

Його дружина — доктор медичних наук, працює в Інституті ендокринології. Син — у Науково-дослідному інституті нафтохімії. Брат Жорес Олександрович, відомий біохімік, генетик, геронтолог і публіцист, мешкає в Англії. У 65 років вийшов там на пенсію.