Раймон Арон

Фотографія Раймон Арон (photo Raymond Aron)

Raymond Aron

  • День народження: 14.03.1905 року
  • Вік: 33 роки
  • Місце народження: Париж, Франція
  • Дата смерті: 17.10.1983 року
  • Громадянство: Франція
  • Оригінальне ім’я: Реймон Клод Фердинанд Арон
  • Original name: Raymond Claude Ferdinand Aron

Біографія

Він відомий тим, що був одним Сартра, хоча вони часто розходилися в поглядах і сперечалися, і своїм скептицизмом по відношенню до післявоєнної ідеології, натхненням для якої послужили праці марксистів. Найвідомішою його роботою стала книга ‘Опіум для інтелектуалів’ (The Opium of the Intellectuals), опублікована в 1955-му, яку журналіст Метью Прайс (Matthew Price) назвав «головним літературною працею антикомунізму’.

Раймон Арон народився 14 березня 1905 року в Парижі (Paris), він був сином накопиченого єврейського адвоката, який веде світське життя. Арон навчався в школі Ecole normale superieure, де познайомився з Жан-Полем Сартром (Jean-Paul Sartre), який на все життя став його другом й інтелектуальним противником. Під час здачі іспиту з філософії на ступінь агреже (agrégé) в 1928 році Арон зайняв 1-е місце по балам, а Сартр у тому ж році просто провалив іспит. У 1930-му Раймон отримав докторський ступінь з історії філософії у своїй школі.

У Берліні (Berlin) Арон бачив, як нацисти спалюють книги, і назавжди виробив відраза до тоталітарних систем.

У 1938 році він брав участь у паризькому колоквіум Уолтера Ліппмана (Colloque Walter Lippmann), зустрічі інтелектуалів, організованого французьким філософом Луї Рушницю (Louis Rougier) і названої на честь американського журналіста Уолтера Ліппмана, книга якого ‘La Cité libre’ докладно розбиралася на зустрічі.

У 1939 році, коли почалася Друга світова війна, Арон вже кілька тижнів був викладачем соціальної філософії в Університеті Тулузи (University of Toulouse). Покинувши університет, він вирушив до армії і воював у складі військово-повітряних сил Франції (France). Коли Франція потерпіла поразку і була окупована, він поїхав у Лондон (London) і

приєднався до патріотичного французькому руху ‘Бореться Франція’ (la France Combattante), яким керував Шарль де Голль (Charles de Gaulle). Арон був редактором газети ‘France Libre’ (‘Вільна Франція’).

Коли війна закінчилася, Арон повернувся в Париж, щоб викладати соціологію в Національній школі адміністрації (Ecole nationale d’administration) і Паризькому інституті політичних досліджень (Institut d Études Politiques de Paris).

З 1955 по 1968 рік він викладав у Сорбонні (Sorbonne), а після 1970 року — в Колеж де Франс (Collège de France).

Раймон Арон протягом усього життя був журналістом, і в 1947 році він став вплив

тільним публіцистом в ‘Le Figaro’ і займав цю посаду протягом 30 років, поки не перейшов у новинний журнал ‘l’express’, для якого писав політичну колонку до кінця життя.

У 1953 році він подружився з молодим американським філософом Алланом Блумом (Allan Bloom), яка викладала в Сорбонні.

У 1960-му Арон був обраний почесним іноземним членом Американської академії мистецтв і наук (American Academy of Arts and Sciences). Після війни він виступав проти Жана-Поля Сартра та марксистської ідеології, але не завжди підтримував і Шарля де Голля, а також інші політичні рухи ‘правого крила’.

Арон помер від серцевого нападу в Парижі 17 жовтня 1983 року.