Норман Кролл

Фотографія Норман Кролл (photo Norman Kroll)

Norman Kroll

  • День народження: 06.04.1922 року
  • Вік: 82 роки
  • Місце народження: Тулса, Оклахома, США
  • Дата смерті: 08.08.2004 року
  • Громадянство: США

Біографія

Американський фізик, один з провідних фахівців з квантової електродинаміки.

Народився Норман Кролл в Тулсе, Оклахома (Tulsa, Oklahoma). У період з 1938-го по 1940-ой він відвідував університету Райса (Rice University) у Х’юстоні (Houston); потім Кролл перебрався в Колумбійський університет у Нью-Йорку (New York City). Саме в стінах Колумбійського університету Норман отримав спочатку бакалаврську, а потім і докторську ступінь. Займався він тоді квантової електродинаміки – область фізики, що займається дослідженням властивостей електромагнітного випромінювання та його взаємодії із зарядженою матерією стосовно до квантової теорії.

Друга Світова тимчасово перервала вишукування Нормана – разом з іншими вченими, він почав працювати над військовими радарами.

В 1949-му Кролл – в парі зі своїм наставником, Віллісом Лэмбом, опублікував працю ‘On the Self-Energy of a Bound Electron’, який увійшов в подальшому в список вибраних праць з квантової електродинаміки. Надалі праці Нормана все частіше і частіше залучали до себе увага на міжнародному рівні; незабаром він став професором фізики. Сфера його інтересів поступово росла – він вивчав електродинаміку, атомну фізику, фізику частинок, лазери на вільних електронах і розробку прискорювачів субатомних частинок.

Каліфорнійський Університет в Сан-Дієго (University of California, San Diego) найняв Кролла ще в 1962-му, коли факультет фізики тільки-тільки почав організовуватися. У 1963-му Норман став главою факультету; такий швидкий кар’єрний ріст нітрохи не дивно – до того часу в резюме Кролла, крім іншого, вже був досвід роботи з лауреатом нобелівської премії Віллісом Лэмбом (Willis Lamb) у стінах Колумбійського університету (Columbia University).

У вісімдесятих Кролл активно вів дослідження в найрізноманітніших галузях практичної фізики; в першу чергу в сфері його інтересів було практичне застосування різних теоретичних методів.

У середині вісімдесятих доктор Кролл зібрав комітет з дев’яти вчених, щоб розглянути ряд пропонованих варіантів для розташування надпровідного суперколлайдера. Спочатку проект був запущений в Далласі (Dallas); на спорудження овального тунелю довжиною в 54 милі уряд витратив 2 мільярди доларів. Проект був готовий лише на 20 відсотків, коли президент Клінтон (William Clinton) підписав рішення про його зупинення. Засідання сенатського комітету підтвердило це рішення; переважною більшістю голосів проект був закритий.

У 1991-му Норман залишив викладацьку діяльність, пішовши на посаду ‘заслуженого професора у відставці’ (professor emeritus). Навіть на пенсії, однак, він не залишив наукову діяльність – Кролл продовжував дослідження в стінах Каліфорнійського університету і консультував Стенфордський Центр Лінійних Прискорювачів (Stanford Linear Accelerator Center), національну лабораторію, спонсируемую міністерством енергетики США. В Стенфорді Норман допоміг створити математичну основу для розробки лінійного коллайдера нового покоління – цей проект надзвичайно важливий для розуміння принципів взаємодії елементарних частинок зокрема і законів природи в цілому. Постійні його візити в лабораторію перервали лише множинні переломи хребців.

Не однією лише наукою жив Кролл – у вільний час він любив відвідувати оперу, купатися в океанських водах, здійснювати тривалі піші прогулянки і спостерігати за дикими квітами.

Помер доктор Кролл від природних причин 8-го серпня 1994-го, в госпіталі Торнтона в Ла-Хойя (La Jolla).