Макс Вебер

Фотографія Макс Вебер (photo Max Weber)

Max Weber

  • День народження: 21.04.1864 року
  • Вік: 56 років
  • Місце народження: Ерфурт, Німеччина
  • Дата смерті: 14.06.1920 року
  • Громадянство: Німеччина
  • Оригінальне ім’я: Карл Еміль Максиміліан Вебер
  • Original name: Maximilian Carl Emil Weber

Біографія

Він мав сильний вплив на соціальні теорії, соціальні дослідження і дисципліну самої соціології. Основні роботи Вебера, присвячені раціоналізації і ‘расколдованию’ (фізичних і соціальних законів), він пов’язав із розвитком капіталізму та сучасності. Макс, як і його помічник Георг Зиммель (Georg Simmel), був центральною фігурою в створенні методологічного антипозитивизма, що представляє соціологію як неэмпирическую сферу, якою настав час порвати з методами природничих наук і далі розвиватися самостійно.

Карл Еміль максиміліан Вебер (Maximilian Carl Emil Weber) народився 21-го квітня 1864-го в Ерфурті в Тюрінгії (Erfurt, Thuringia). Старший із семи дітей Макса Вебера-старшого, багатого і відомого політика з Націонал-ліберальної партії Німеччини, і Хелен Фалленштайн (Helene Fallenstein), протестантки і кальвинистки. В будинку Веберів збиралися видатні вчені і політики, і молодий Вебер, як і його брат Альфред (Alfred), також став соціологом і економістом, процвітав в такій інтелектуальній атмосфері.

У 1882-му Макс вступив до Гейдельберзького Університету (University of Heidelberg), на юридичний факультет. Протягом 1880-х він не припиняв вивчати історію, і в 1889-му отримав докторську ступінь по праву, написавши докторську дисертацію з історії права під назвою ‘Ів

торію середньовічної організації підприємницької діяльності’. Почавши цікавитися сучасною соціальною політикою, Вебер в 1888-му приєднався до нового професійного об’єднання німецьких економістів ‘Verein für Socialpolitik’, яке приписывало економіці ключову роль у вирішенні широкого кола соціальних проблем.

Вебер найбільш відомий за свою дисертацію з економічної соціології, яку детально пропрацював у своїй книзі «Протестантська етика і дух капіталізму’ (‘Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism’). В цьому тексті Макс стверджував, що метод дослідження зв’язку релігії та господарського поведінки – є визначення ‘виборчого спорідненості’.

У ще одній великій роботі, ‘Політика як покликання’ (‘Politics as a Vocation’), Вебер визначив держ

ударство як особа, яка претендує на монополію на законне застосування насильства’. Це визначення стало ключовим для вивчення сучасної західної політичної науки. Його аналіз бюрократії в роботі ‘Економіка і суспільство’ (‘Economy and Society’), як і раніше, залишається в центрі уваги загального вивчення організацій. Вебер був першим, хто визнав кілька різних аспектів соціального авторитету, які він, відповідно, кваліфікував в залежності від їх харизматичності, традиційності і правових форм.

Його бюрократичний аналіз підкреслив, що сучасні державні інститути засновані на формі раціонально-правової влади. Думки Вебера про раціоналізації і тенденцій секуляризації сучасного західного суспільства (іноді іменовані ‘Дисертація Вебера’) призвели кразвитию критичної теорії, зокрема, у працях пізніших мислителів, таких, як Юрген Габермас (Jurgen Habermas).

Після Першої світової війни Вебер став одним із засновників німецької ліберальної демократичної партії.

У 1893-му Макс одружився на своїй далекій родичці, Маріанні Шнитгер (Marianne Schnitger), яка пізніше стала феміністкою і зіграла важливу роль у збиранні та публікації статей Вебера після його смерті. Макс Вебер помер 14-го червня 1920-го в Мюнхені, Баварія (Мюнхен, Bavaria).

Як правило, поряд з Емілем Дюркгеймом (Émile Durkheim) і Карлом Марксом (Karl Marx), Вебера називають одним з трьох головних архітекторів сучасної соціальної науки. Його також вважають найбільш важливим класичним мислителем в галузі соціальних наук.