Людвіг Клагес

Фотографія Людвіг Клагес (photo Ludwig Klages)

Ludwig Klages

  • День народження: 10.12.1872 року
  • Вік: 83 роки
  • Місце народження: Ганновер, Німеччина
  • Дата смерті: 29.07.1956 року
  • Громадянство: Швейцарія
  • Оригінальне ім’я: Фрідріх Конрад Едуард Вільгельм Людвіг Клагес
  • Original name: Friedrich Konrad Eduard Wilhelm Ludwig Klages

Біографія

Він навчався в Мюнхені (Munich) фізику, філософію і хімію, однак, отримавши докторський ступінь в галузі хімії, вирішив більше ніколи не працювати в якості хіміка. Він познайомився зі скульптором Гансом Буссе (Hans Busse), після чого разом з ним і Георгом Майєром (Georg Meyer) заснував Німецьку графологічну асоціацію (Deutsche Graphologische Gesellschaft/German Graphology Association) в 1894-му році.

Людвіг Клагес народився 10-го грудня 1872-го в Ганновері, Німеччина (Hanover, Germany). Він навчався в Мюнхені (Munich) фізику, філософію і хімію, однак, отримавши докторський ступінь в галузі хімії, вирішив більше ніколи не працювати в якості хіміка. Він познайомився зі скульптором Гансом Буссе (Hans Busse), після чого разом з ним і Георгом Майєром (Georg Meyer) заснував Німецьку графологічну асоціацію (Deutsche Graphologische Gesellschaft/German Graphology Association) в 1894-му році.

У Мюнхені Клагес також натрапив на поета Карла Вольфскеля (Karl Wolfskehl) і містика Альфреда Шулера (Alfred Schuler). Разом з Вольфскелем, Шулером і письменником Людвігом Дерлетом (Ludwig Derleth) він заснував групу письменників та інтелектуалів під назвою Munich Cosmic Circle. Також членом цієї групи була Фанні цу Ревентлоу (Fanny zu Rev

entlow), графиня Швабінг (Schwabing), від якої Людвіг був без розуму, і іноді з групою зв’язувався поет Стефан Джордж (Stefan George).

Клагес зі своєю філософією протиставляв себе ‘вырождающемуся’ сучасного світу, за допомогою античності, містики і німецького минулого малюючи образ героя, відповідального за створення нового майбутнього. Джордж ж тримався подалі від містичної філософії Клагеса, але продовжував якийсь час публікувати його вірші у своєму журналі ‘Blätter für die Kunst’. Вольфскель познайомив Клагеса з роботами швейцарського антиковеда, антрополога і соціолога Йоганна Якоба Бахофена (Johann Jakob Bachofen), а також зі своїми дослідженнями матриархальных кланів.

В 1914-му, на початку війни Людвіг переїхав у Швейцарію (Switzerland) і жив за рахунок доходу від лекцій і письменства. Він повернувся в Герм

анію в 1930-х і в 1932-му був нагороджений медаллю Гете за видатні заслуги в мистецтві і науці. Однак у 1936-му він потрапив під удар від німецько-фашистських властей, яким Клагес був нецікавий, і на своє 70-річчя в 1942-м ‘удостоївся’ засудження в багатьох німецьких газетах. Після війни новий уряд згадав про Людвиге, зокрема, про його 80-річчя в 1952-м.

Взагалі, його філософія здобула особливу популярність в Третьому рейху. Людвіга неодноразово називали провідним німецьким філософом, однак найчастіше нічого не говорилося про його антимілітарних поглядах, а на передній план висувалася його критика на адресу християнства. Також було захищене безліч дисертацій по темі ‘філософія Клагеса’.

Він став автором завершеної теорії графології. Разом з Ніцше (Nietzsche) та Бергсоном (Bergson) Клагес виявився важливою ланкою в р

ождении екзистенційно-феноменологічного підходу. Також в 1920-х Людвіг придумав термін «логоцентризм’. В період з 1910-го по 1948-й він написав 14 книг і статей 60. Клагес був одним з редакторів журналу ‘Berichte’ і його наступника ‘Graphologische Monatshefte’ аж до 1908-го.

Після його смерті німецький філософ і соціолог Юрген Хабермас (Jurgen Habermas) наполягав на тому, що ‘осмислення (Клагеса), що стосуються антропології та філософії мови’, не слід залишати ‘прихованими за завісою’ його ‘анти-интеллектуалистической метафізики і апокаліптичної філософії історії’. Клагес критично відгукувався про психоаналіз Зигмунда Фрейда (Sigmund Freud), називаючи його ‘pfuscherpsychologie’ (‘психологією для дилетантів’). По більшій частині, Людвігу не подобалося, що Фрейд перебільшував роль сексуальних мотивів у житті людини.