Карл Мюллер

Фотографія Карл Мюллер (photo Karl Muller)

Karl Muller

  • Громадянство: Німеччина

    Біографія

    Був професором у Геттінгені, в 1839 р. здійснив поїздку в Італію і Грецію, але захворів серед посилених робіт в Дельфах, там же помер і похований поблизу Афін.

    Геніальний з учнів Бека, Мюллер прагнув до всестороннейшему вивчення старовини і особливу увагу звернув на область мистецтва.

    Незвичайним дослідником заплутаних історичних питань виступив він ще в своєму першому працю: «Aegineticorum liber» (Берлін, 1817). У його первісної історії грецьких племен і міст: «Geschichten hellenischer Slämme und Städte» (Берлін, 1820-1824; 2 вид. [[[1844]]) дані дотепні, засновані на повному ознайомленні з усіма джерелами відповіді на питання про беотийском Орхомені, про минийцах, про дорянах. Споріднені темам присвячені його книги: «Ueber die Wohnsitze, Abstammung und ä ltere Geschichte des makedonischen Volkes» (Берлін, 1825) і «Die Etrusker» (Бреславль, 1828; 2 изд., перероблене відомим знавцем італійських діалектів Deecke, Штуттгарт, 1877-1878).Нові шляхи вказані були науці в його «Prolegomena zu einer wissenschaftlichen Mythologie» (Геттінген, 1825), де походження міфів приписується окремим місцевостям (теорія локалізму міфів).

    В області історії мистецтва, він дав перше систематичне керівництво з археології мистецтва («Handbuch der Archaologie der Kunst», Бреславль, 1830; пізніший вид. у перероб. Велькера, Штуттгарт, 1878) і видав мальовані Эстерлеем «Denkmaler der alten Kunst» (Геттінген, 1832 сл.; 3 вид. Wieseler’a, 1876-1881).

    Дотепним критиком і граматикою Мюллер є у рецензії «De lingua latina» Варрона (Лейпциг, 1833) та «De verborum signficatione» Фесту (Лейпциг, 1839). За ініціативою англійських вчених він написав свою «History of the literature of ancient Greece» (т. I, Лондон, 1840), яку його брат Едуард Мюллер (1804-1875) видав на ньому. мовою під загл.: «Geschichte der griechischen Litteratur bis auf das Zeitalter Alexanders» (Бресл., 1841; 4-е изд. Штуттгарт, 1882-1884).

    Зібрані після смерті Мюллера його «Kleine deutsche Schriften» (вид. Едуардом Мюллером, з біографією, Бресл., 1847-1848), його «Kunstarchä ologische Werke» (Берлін, 1872-1873) та його листування з Беком.

    Ср. F. Ranke, «Karl-Otfried M., ein Lebensbild» (Берлін, 1870).