Карл Марло

Фотографія Карл Марло (photo Karl Marlo)

Karl Marlo

  • День народження: 11.04.1810 року
  • Вік: 54 роки
  • Місце народження: Энсхайм, Німеччина
  • Дата смерті: 10.01.1865 року
  • Громадянство: Німеччина
  • Оригінальне ім’я: Карл Георг Винкельблех
  • Original name: Karl Georg Winkelblech

Біографія

Карл Георг Винкельблех, більше відомий під псевдом Карл Марло (Karl Georg Winkelblech або Karl Marlo, 11.04.1810 – 10.01.1865) – німецький вчений, хімік і соціаліст.

Народився Марло в Энсхайме (Ensheim), поблизу Майнца (Mainz). Деякий час він навчався в Ґіссені (Giessen) природничі науки – зокрема, хімію – після чого став приватним викладачем в Марбурзі (Marburg). Вже пізніше, у 1839-му, Карл отримав посаду професора хімії у Вищій торговельній школі (Higher Trade School) Касселя, Гессен (Kassel, Hesse).

Винкельблеха завжди сильно цікавили долі представників робочого класу; Карл був досить затятим прихильником социалистских ідей.

В 1843-му Марло почав роботу над унікальним працею; книга ця – повністю захопила його – повинна була розглянути необхідні соціальні реформи; на жаль, дописати її Винкельблех так і не встиг.

У період з 1849 по 1859-й були опубліковані чотири томи цієї книги; вони виходили під загальною назвою ‘Питання організації праці або Система світової економіки’ (Untersuchungen über die Organisation der Arbeit oder System der Weltökonomie). На жаль, особливо широкого розповсюдження цю працю не отримав; втім, на негайний успіх свого дітища Карл ніколи і не розраховував. Вихід книги припав якраз на період суспільної апатії, що послідувала за невдалими війнами за конституційні свободи в 1848-м.

Якийсь час здавалося, що про книгу Винкельблеха вже повністю забули; лише в 1870-м у продажу з’явилася книга Альберт Шеффле (Albert Schäffle) ‘Капіталізм і соціалізм’ (‘Capitalism and Socialism’) – крім іншого, в ній знайшлося місце і досить суттєвого згадки роботи Марло.

Одним лише Шеффле список учених, що зацікавилися роботою Винкельблеха, не вичерпувався – книгу коментували Джон Рей (John Rae), Хендрік Пітер Годфрід Куэк (Hendrik Peter Godfried Quack) і Вільгельм Георг Фрідріх Рошер (Georg Wilhelm Friedrich Roscher); останній у свій час назвав Карла Марло одним з найбільш помірних, цільних і сумлінних соціалістів. Розглядали книгу Винкельблеха і більш сучасні вчені, на зразок Жоржа Лихтхайма (George Lichtheim).

Відомо, що інтерес до соціалізму в цілому і умов життя робочого класу зокрема у Марло з’явився після спілкування з якимсь німецьким робітникам, встреченным Карлом в Норвегії (Norway). Винкельблех провів ряд додаткових досліджень прийшов до висновку, що ефект ‘пролетарианизации’ видно вже неозброєним оком; дрібні підприємці вже фактично не в змозі конкурувати з великими, а звичайні трудівники регулярно змушені стикатися з ризиком втратити своєї роботи.

Цікаво, що досяг своїх висновків Карл практично самостійно – у всякому разі, впливу яких-либоименитых сучасників в його роботі так і не було виявлено.

На думку Марло, новим етапом в людському прогресі повинна була стати французька революції 1789-го. До неї вся людська раса існувала за принципом язичництва або монополізму; більшість приносило своєрідні жертви меншості, в свою чергу взяла під свій контроль засоби виробництва. Подібна монополія дозволяла згаданого меншості створювати суспільний лад, по суті своїй не особливо відрізняється від рабовласницького.

Разом з іншими соціалістами Марло активно критикував промисловий капіталізм і стояв проти лібералізму; втім, і комунізм Карла не влаштовував – в цій системі звичайному робітникові явно не вистачало засобів мотивації. Своєрідним компромісом між двома системами став розроблений Марло панполизм – повна протилежність монополізму.