Йоганна Фон Циммерман

Фотографія Йоганна Фон Циммерман (photo Johann Von Zimmermann)

Johann Von Zimmermann

  • День народження: 08.12.1728 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Бругга, Швейцарія
  • Дата смерті: 07.10.1795 року
  • Громадянство: Швейцарія

Біографія

Йоганна Георга Ріттера фон Циммермана можна без перебільшень назвати портретом XVIII століття. Уродженець Швейцарії, здобув освіту в Геттінгені, він був лейб-медиком Георга III, лікував прусського імператора Фрідріха II, був членом Петербурзької академії наук і найбільше в житті цінує самотність. Медичні твори Циммермана були настільним керівництвом практикуючих лікарів, його спогади про останній період життя Фрідріха III стали безцінними для істориків, філософський трактат ‘Про самотність’ до цих пір не втратив своєї цінності, а сайти з афоризмами Циммермана знаходяться в лідерах пошукачів мережевих статусів.

Громадянин світу

Місце народження Йогана Георга Циммермана — швейцарське місто Бругга (8 грудня 1728 р.). Франція першою з європейських країн відмовилася від централізованої влади і станового поділу. За місцем народження Циммерман був громадянином кантону Аргау; можливо, тому великий філософ і відомий медик зазвичай виключав із свого імені складові ‘Ріттер фон’, що позначають приналежність до лицарського роду. Своєю професійною діяльністю Йоганн Циммерман обрав медицину. Він отримав освіту в знаменитому університеті німецького Геттінгена, і був у числі улюблених учнів викладав там швейцарського поета, лікаря і натураліста Галлера. У 1751 році, після захисту дисертації на тему ‘De irritabilitate’ (‘Про дратівливості’) Циммерману було присвоєно ступінь доктора медицини. За традиціями того часу,перед початком професійної діяльності належало здійснити подорож, і після нетривалого перебування в Нідерландах і Франції Йоганн Георг одружився і повернувся в рідний Бругга.

Медицина та історія

Роботу практикуючого лікаря Циммерман поєднував з науковою та дослідницькою діяльністю. У 1764 році він видав книгу «Досвід лікарської науки», яка стала широко відома у всій Європі. Праці Циммермана в області біології привели до визначення кількох ботанічних таксонів, за номенклатурою яких до сьогодні закріплено скорочення J. G. Zimm.

Однак найбільш ранній твір Циммермана, що прославило його серед нащадків, належить до зовсім іншої галузі науки. Чотиритомний філософський трактат ‘Про самотність’ вперше вийшов в 1775 році, згодом кілька разів перероблявся і перевидавався. Він приніс авторуне тільки європейську славу і увагу нащадків, але і репутацію екстравагантної особи і тонкого психолога. В той же час авторитет Циммермана як професійного лікаря був настільки високий, що в 1768 році він був запрошений в Ганновер, де зайняв місце придворного медика англійського короля Георга III. Згодом послідувало запрошення до двору імператриці Катерини II, з якою Циммерман листувався. Запрошення було відхилено, але Йоганн Циммерман прийняв посаду почесного іноземного члена Російської академії наук, не обмежуючи свою діяльність медициною і біологією.

Яскраво виражений політичний характер мала його робота Про національної гордості’ (1789 рік), в якій висловлювався протест проти станового поділу, національної замкнутості і церковного обскурантизму. Але мабуть, найбільш помітний слід в історико-філософській літературі залишили мемуари про останній період життя прусського імператора Фрідріха II, які викликали різку критику з боку вінценосних осіб та колег-медиків, а також серйозно зіпсували професійну репутацію Циммермана. Критичному відношенню до більшості робіт філософа сприяли і особливості його характеру; поет Гете навіть називав його «частково божевільним’. Ситуація ускладнилася до 1794 році, коли французькі війська підійшли до Ганноверу. Знесилений думками про втрату будинку і всього стану, Йоганн Георг Циммерман помер 7 жовтня 1795 року.

Серед літературної спадщини Циммермана, що не втратило свого значення і для наших сучасників, пальма першості належить, безсумнівно, афоризмах. Наприклад, такому: ‘Безлічі добрих якостей недостатньо, щоб переважити єдине бажання – бажання грошей’.