Іван Кукулевич-Сакцинский

Фотографія Іван Кукулевич-Сакцинский (photo Ivan Kukuljevic-Saktsinsky)

Ivan Kukuljevic-Saktsinsky

  • День народження: 29.05.1816 року
  • Вік: 73 року
  • Місце народження: Вараждін, Хорватія
  • Дата смерті: 01.08.1889 року
  • Громадянство: Хорватія

Біографія

Хорватський політичний діяч, історик, журналіст, поет, драматург і дипломат. Соратник бана Єлачича-Бужимского.

Від батька успадкував почуття глибокої любові до батьківщини; починалося югославянское відродження (иллиризм) ще більше розпалювало це почуття; знайомство з ватажками руху (Ожегович, Драшкович, Вук Караджич, Сіма Мілутінович, особливо Гай) остаточно спонукало його виступити на літературному поприщі на захист потоптаних народних прав. Він пише вірші «An Kroatien» (рідна мова була в загоні і школа не навчила йому К.), «Tuga za ljubom» (вже по-слов., хоча не без допомоги редактора «Даницы») та ін., поміщені потім у його «Razlicita dela». К. пробує свої сили і в драматич. роді літератури («Juran iSofia», «Gusar», «Poraz Mougolah»). Одна ідея пов’язує і проникає ці твори — ідея боротьби за народне визволення. У 1842 р. залишає військову службу і поселяється в Загребі. Тут починається гаряча політична діяльність: він засідає у сеймах і з’їздах, вимагає заміни латинської мови хорватською, агітує своїми патріотичними віршами («Domordoac», «Slavianska domovina», «Koraljke», осіб. «Slavjanke»), пробуджує народне самосвідомість своїми історико-літературними працями («Slovnik umjetnikah jugoslavenskih», ст. у «Данице» 1842 тощо). Блискучий ораторський талант особливо висунув його в 1848 р.: він вступає членом у тимчасове уряд Хорватії, скликає народне збори для вибору бана, виконує важливі дипломатичні доручення. Коли почалася реакція, Кукулевич залишив офіційну діяльність. У 1850 р. засновує «Югославянское історичне товариство» і робить видання «Arkiv za poviestnicu jugoslavensku» (1851-1875); в цей же час здійснює ряд подорожей по слов’янських землях, з метою збирання рукописів і книг і знайомства з слов’янськими вченими. Результати цих поїздок описані їм і в журналах, і окремо; вони позначилися і на його подальших працях, як,напр., «Bibliografia Horvatska» і изд. різних історичні мі. пам’яток — «Acta croatica», «Codex diplomaticus», особливо «Jura regni Croatiae», «Dalmatiae et Slavoniae». Кращим з його історичні мі. досліджень вважається «Borba Hrvatah s Mongoli i Tatari» (1863). Кукулевич брав участь у перших роботах Південно-слов’янської академії наук і мистецтв: він підготував до видання 1 т. «Monumenta historica slavorum meridionalium», 1 т. «Stari pisci Hrvatski» та ін. В 1865 р. К. був заступником бана і діяв в дусі розвитку національної самосвідомості. У 1867 р., після урочистості дуалізму в Австро-Угорщині, вийшов у відставку.