Гюстав Лебон

Фотографія Гюстав Лебон (photo Gustave Le Bon)

Gustave Le Bon

  • День народження: 07.05.1841 року
  • Вік: 90 років
  • Місце народження: Ножан-ле-Ротру, Франція
  • Дата смерті: 13.12.1931 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Незважаючи на те, що Гюстав Лебон вважається доктором, він ніколи не практикував, а його внесок у медицину ґрунтується на його наукових статтях.

Гюстав Лебон (Gustave Le Bon) народився в 1841 році в Ножан-ле-Ротру, Франція (Nogent-le-Rotrou, France), в сім’ї з бретонскими і бургундськими корінням. Сім’я його, незважаючи на дворянський титул, особливим багатством не відрізнялася і належала до так званого ‘середнього класу’. Про дитинство майбутнього вченого відомо небагато. Відомо, що після закінчення класичного ліцею Гюстав почав вивчати медицину в Паризькому Університеті (University of Paris), а пізніше він продовжував навчатися в Європі (Europe), Азії (Asia) і Північній Африці (North Africa). Було це в період 1860-1880, і тоді Лебон вже почав писати свої праці, які в різний час публікувалися в медичних виданнях.

Незважаючи на те, що Гюстав Лебон вважається доктором, він ніколи не практикував, а його внесок у медицину ґрунтується на його наукових статтях.

Так, на початку 1860-х Лебон опублікував роботу про хронічних захворюваннях людей, який проживають в болотистих місцевостях. Трохи пізніше він написав статтю про явище лихоманки при інтоксикації організму, пізніше ця стаття була доповнена ще рядом робіт по темі все тієї ж лихоманки.

Відомо, що в область наукових інтересів Лебона входили крім медицини археологія, антропологія та соціологія.

Його темою була і констатація та визначення поняття людської смерті, і в 1866 році він видав книгу про це, однак інтерес ці роботи стали представляти лише століття опісля. У той же період (1860-е) Лебон написав і на тему розмноження видів у людини і тварин, і цей його праця витримав безліч перевидань.

У 1870-1771 Гюстав відправився добровольцем на фронт, де працював військовим лікарем, і цей досвід дав йому матеріал для досліджень поведінки людини в екстремальних умовах.

Пізніше (після 1870-х) Лебон активно зайнявся питаннями психології, і саме він був першим, хто висунув теорію того,що «психологія — це наука, необхідна для вивчення соціології і розуміння історії народів’.

Справжнє визнання прийшло до вченого до середини 1890-х років, разом з виходом його книги «Психологія народів і мас’ (‘Les Lois psychologiques de l évolution des peuples’, англ. ‘The Psychology of Peoples’). Книга ця являла собою докладний аналіз психології народних мас, тим самим визначаючи мотиви поведінки індивіда і причини історичних подій. Ця праця виявився широко обговорюваним, і згодом Лебон написав на подібну тему ще безліч робіт, в тому числі і «Психологія юрби’ (‘La psychologie des foules’, англ. ‘The Crowd: A Study of the Popular Mind), ‘Психологія соціалізму’ (‘Psychologie du socialisme’, англ. ‘The Psychology of Socialism’, 1908) і ‘Еволюція матерії’ (‘The Evolution of Matter’, 1912).

Є думка, що праця вченого ‘Психологія натовпу’ багато в чому став посібником дляформирования фашистської теорії лідерства, будучи своєрідним ‘підручником’ для Гітлера (Adolf Hitler), який навіть посилався на цю книгу у своїй сумно знаменитій книзі «Mein Kampf’.

Крім того, віддав належне роботі Лебона і Беніто Муссоліні (Benito Mussolini), для якого ‘Психологія натовпу» була чи не настільною книгою.

Трагедія полягала в тому, що його ‘методами впливу на натовп’ вміло скористалися диктатори, ретельно вивчаючи їх, а про те, наскільки вірні виявилися думки і дослідження Лебона, можна судити по ходу історії.

Взагалі, книги Гюстава Лебона вивчали російський політичний діяч Плеханов, французький філософ Сорель (Georges Eugène Sorel), Муссоліні, Гітлер, політик Габріель Ганото (Gabriel Hanotaux), а також Зигмунд Фрейд (Sigmund Freud).

Гюстав Лебон помер 13 грудня 1931 року в паризькому передмісті Марн-ла-Кокетт (Marnes-la-Coquette), у віці 90 років.