Гемфрі Деві

Фотографія Гемфрі Деві (photo Gemfry Davy)

Gemfry Davy

  • День народження: 17.12.1778 року
  • Вік: 50 років
  • Місце народження: Пензанс, Корнуолл, Великобританія
  • Дата смерті: 29.05.1829 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Англійський фізик і хімік, один із засновників електрохімії. Народився 17 грудня 1778 у Пензанс (графство Корнуолл).

Народився 17 грудня 1778 у Пензанс (графство Корнуолл). Незважаючи на рано проявилися видатні здібності, в школі вчився посередньо і був відданий в навчання до аптекаря. Тут він почав свої перші хімічні експерименти, а крім того, зайнявся самоосвітою за складеним ним самим широким планом. У віці 17 років Деві здійснив перше відкриття: отримавши тепло від тертя двох шматків льоду, він прийшов до висновку, що теплота – це особливий вид руху. Дослідження Деві привернули до нього увагу відомого математика Д. Гільберта, за підтримки якого молодий вчений отримав у 1798 місце хіміка в Пневматичному інституті в Брістолі. Тут він займався вивченням дії газів (закисей азоту, водню, метану) на людину і в 1799 відкрив збудливу («веселить»), а потім анестезуючу дію закису азоту і запропонував використовувати його в хірургії. У 1801 Деві був запрошений в Королівський інститут, де працював помічником Б. Румфорда; у 1802 р. він став професором хімії. Протягом 10 років проводив дослідження щодо застосування хімії в сільському господарстві та шкіряному виробництві. Прочитані їм лекції з агрохімії були видані окремою книгою, яка служила загальноприйнятим підручником з цієї дисципліни більше 50 років.

Однак найбільших успіхів досяг Деві в електрохімії. Перші його роботи в цій області були присвячені вивченню дії електричного струму на хімічні сполуки. Він показав, що електричний струм викликає розкладання (електроліз) кислот і солей. У 1807, використовуючи найбільший на той час «вольтів стовп», отримав електролізом два нові елементи з розплавів їх з’єднань – металеві калій і натрій. У 1808 аналогічним шляхом були отримані ще чотири металу: барій, кальцій, стронцій і магній, потім з борної кислоти виділено бор. Деві належать ретельно виконані дослідження, що дозволили встановити природу хлору і йоду; він намагався отримати у чистому вигляді фтор і інші галогени. Ці дослідження привели його до створення водневій теорії кислот, спростовує твердження А. Лавуазьє, що кожна кислота неодмінно містить кисень.

У 1810 Деві, використовуючи потужну електричну батарею з 2 тис. гальванічних елементів, одержав електричну дугу між двома вугільними стрижнями, з’єднаними з полюсами батареї (пізніше цю дугу назвали вольтової). У 1815 разом з М. Фарадеєм винайшов безпечне рудникову лампу; за цей винахід Лондонське королівське товариство нагородило його медаллю Б. Румфорда.

У 1803 Деві був обраний членом Лондонського королівського суспільства, в 1820-1827 був його президентом. Помер Деві в Женеві 29 травня 1829.