Ернест Гофман

Фотографія Ернест Гофман (photo Ernest Gofman)

Ernest Gofman

  • День народження: 20.01.1801 року
  • Вік: 70 років
  • Місце народження: Пайсту, Естонія
  • Дата смерті: 23.05.1871 року
  • Громадянство: Естонія
  • Оригінальне ім’я: Ернест Гофман Карлович
  • Original name: Ernest Karlovich Gofman

Біографія

Відомий геолог. Початкову освіту отримав у Дерптской гімназії, вищу освіту — у Дерптському університеті.

Ернест Карлович Гофман (3 січня 1801 — 23 травня 1871, Дерпт, нині Тарту (Естонія)) — відомий геолог. Початкову освіту отримав у Дерптской гімназії, вищу освіту — у Дерптському університеті.

У 1823 р. прийняв участь, як геолога, в кругосвітньому плаванні на шлюпе «Підприємство», під командою капітана Коцебу, яке тривало 3 роки. Найважливіші наукові результати цієї подорожі були опубліковані Гофманом у 1829 р. в Берліні, у статті «Geognostische Beobachtungen auf einer Reise um die Welt in den Jabren 1823 − 26». У 1828 р. був зайнятий дослідженнями південного Уралу і разом з Гельмерсеном надрукував у Берліні «Geognostische Untersuchung der Süd-Uralgebirges» (1831). В 1833-36гг. Гофман читав в Дерптському університеті лекції з геології і мінералогії і там же отримав ступінь магістра за «Геогностическое опис поїздки Або» (Дерпт, 1837). У 1837 р. перейшов професором в Університеті святого Володимира в Києві, де і залишався п’ять років, зробивши за цей час кілька наукових поїздок у Київську, Подільську, Херсонську і Таврійську губернії та надрукувавши керівництво по ориктогнозии, «Загальна ориктогнозия, або Вчення про ознаки мінералів» (Київ, 1840); «Analyse der Sodalit aus dem Ilmengebirge» («Pogg. Ann.», 1839) і «Geognostische Beschreibung der sudlichen Krimm» («Bull. de l Acad»., 1840). У 1843 р. рушив у Східну Сибір для дослідження золотоносних розсипів; звіт про подорож («Reise nach dem Goldwaschen Ostsibiriens») був надрукований їм у 1847 р. В 1844 р. Гофман проводив дослідження по річці Кемі у Фінляндії, результати яких: «Geognostische Beschreibung der Umgegend von Kemi und Torneo» надруковано в «Leonards Jahrb. für Miner.» У 1845 р. Гофман був призначений професором мінералогії Петербурзького університету і займав цю посаду до 1863 р.

У 1847, 1848 і 1850 роках він стояв на чолі експедиції, відправленої географічним товариством для дослідження північного Уралу. Результати цієї експедиції, викладені у творі «Пай-Хой, або Північний Урал», доставили Гофману Велику Костянтинівську медаль від Географічного товариства. Потім, протягом 7 років, з 1853 − 1859 р., він щоліта відвідував середній Урал, ці дослідження послужили матеріалом для капітального праці Гофмана — геологічних карт казенних дач Уральських гірських округів. Карти супроводжувалися докладним геологічним описом досліджуваних місцевостей, надрукованим в «Гірському Журналі» (1865 − 1868); а потім у 1870 р. вийшли окремою книжкою під заголовком «Materialien zur Anfertigung geologischer Karten der Kaiserlichen Bergwerks-Distrikte des Ural-Gebirges».

Крім зазначених робіт, Гофман надрукував ще: «Ueber die Entdeckung edler Metalle in Russland und deren Ausbeute» (СПб., 1846), «Керівництво до мінералогії для гімназій» (СПб., 1853) та «Про гіпсометричних відносинах Уральського хребта» (СПб., 1860).

Покинувши, розладнаному здоров’ю, університет, Гофман залишався ще до 1865 р. директором Імператорського мінералогічного товариства, але потім переселився в Дерпт, де і помер.