Джордж Акерлоф

Фотографія Джордж Акерлоф (photo George Akerlof)

George Akerlof

  • День народження: 17.06.1940 року
  • Вік: 76 років
  • Місце народження: Нью-Хейвен, Коннектікут, США
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Артур Джордж Акерлоф
  • Original name: George Arthur Akerlof

Біографія

Джордж Акерлоф спробував себе відразу в цілому ряді економічних галузей; одну з них, ‘особистісну економіку’, він в якійсь мірі створив сам. Численні досягнення на науковій ниві прославили Акерлофа на весь світ і допомогли йому отримати Нобелівську премію.

Народився Акерлоф в Нью-Хейвені, штат Коннектикут, США (New Haven, Connecticut, United States), в сім’ї хіміка-винахідника Р. Акерлофа (Геста Åkerlöf). Мати Джорджа була єврейкою, батько – шведським іммігрантом; колись вони жили в Німеччині, однак зміна режиму і єврейська кров дружини змусили Акерлофа-старшого вивезти сім’ю в Штати. Школу Акерлоф закінчив у 1958-му; в 1962-му він отримав ступінь бакалавра в Єльському, у 1966-му – ступінь кандидата наук у Массачусетському Технологічному Інституті.

У період з 1978-го по 1980-й Акерлоф викладав у Лондонській школі економіки. Дружина Джорджа, Джанет Єлень (Janet Yellen), числиться в раді піклувальників Федеральної Резервної Системи і почесним професором школи бізнесу Каліфорнійського Університету Берклі. Син Джорджа, Роберт Акерлоф, зараз викладає економіку в Уорикском Університеті.

Однією з найбільш з

відомих робіт Акерлофа стала його стаття ‘The Market for Lemons: Quality Uncertainty and the Market Mechanism’. У статті цієї вчений аналізував ряд серйозних проблем, що впливають на ринки, що описуються асиметричними інформаційними моделями. Пізніше саме за цю статтю Акерлоф і отримав Нобелівську премію. Іншу відому свою роботу, ‘Efficiency Wage Models of the Labor Market’, Акерлоф написав у співавторстві з дружиною; тут вчені аналізували раціональну систему виводу ефективної моделі оплати, при якій роботодавцям пропонувалося платити більше рівня ‘оптимальної’ по сформованому ринку праці заробітної плати. Модель ця неабияк суперечила існуючим принципам неокласичної економіки, однак і здорове зерно в собі явно містила.

Порівняно недавно Акерлоф і Рейчел Крэнтон (Rachel Kranton) створили принципово нову галузь ек

ономики – економіку особистісну, яка існує на стику формального економічного аналізу та концепції соціальної ідентичності. Спільні дослідження Акерлоф і Крэнтона припускали, що особистості формуються не тільки через набір споживаних товарів і послуг, але і через якісь соціальні норми, які диктують принципи їх поведінки – і, в кінцевому підсумку, визначають саму суть їх особистостей. Перша стаття на цю тему вийшла на сторінках ‘Quarterly Journal of Economics» в 2000-м.

В кінці 90-х ідеї Акерлофа знайшли досить несподіване застосування – їх почали використовувати в дискусіях про законність абортів (причому з обох сторін ‘барикад’). У попередніх своїх статтях Акерлоф стверджував, що нові технології, що спровокували сексуальну революцію кінця 20-го століття (на зразок сучасних засобів запобігання або технік абортування) не тільки не знизили частоту по

явища позашлюбних дітей – але, фактично, частоту цю підвищили. За Акерлофу, сучасні технології дозволили переглянути існуючі норми; так, техніки аборту дозволяють представляти дитину, як насамперед результат рішення народила його жінки – що, у свою чергу, полегшує чоловікам зняття з себе всіляку відповідальність за подальшу долю дитини. Акерлоф ніяк не коментував моральність та законність наявних тенденцій – що, однак, анітрохи не завадило як ‘пролайферам’, так і ‘прочойсерам’ взяти його ідеї і тези на озброєння.

У 1993-му Акерлоф і Пол Ромер (Paul Romer) описали модель, за певних умов робить подальший розвиток компанії невигідним насамперед самим її власникам – і провокуючим ‘розграбування’ компанії власними силами. Пізніше, втім, теорії Акерлофа були оскаржені низкою інших економістів.