Джером Брунер

Фотографія Джером Брунер (photo Jerom Bruner)

Jerom Bruner

  • День народження: 01.10.1915 року
  • Вік: 101 рік
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Джером Сеймур Брунер
  • Original name: Jerom Seymour Bruner

Біографія

Брунер зробив дуже істотний вплив на всю систему американської освіти.

Джером Брунер Сеймур (Bruner) (1.10.1915, Нью-Йорк – ?) — американський психолог і педагог, найбільший фахівець в області дослідження когнітивних процесів. Освіту здобув в університеті Дьюка (бакалавр мистецтв, 1937) та у Гарвардському університеті (магістр, 1939, доктор філософії, 1941). Проходив службу в армії у Франції (1941-1944). З 1944 по 1952 р. працював в якості лектора, потім — асоціативного професора психології в області сприйняття, когниций, розвитку і установок в Гарвардському університеті, у 1952 р. він став тут професором і директором Центру когнітивних досліджень (1951-1952, 1961-1972), з 1972 він — професор Оксфордського університету (Великобританія).

У його ранніх дослідженнях, присвячених оцінці психологічного стану біженців з фашистської Німеччини, було виявлено зниження у них рівня домагань, професійних прагнень і схильності до спілкування („Personality under Social Catastrophe: Ninety Life — Histories of the Nazi Revolution“ (совм. з Allport G. W., Jandorf E. M.),„Character and Personality“, 1941, 10).

Одним з перших поставив дослідницьку проблему, яким чином потреби і ціннісні орієнтації впливають на процес сприйняття, і прийшов до висновку, що сприйняття селективно і може спотворюватися під дією мотивів, цілей, установок або захисних механізмів. Зокрема, показав, що, чим більша цінність приписується предметів, тим більше здається їх фізична величина, що при фрустрації нейтральні слова сприймаються як тривожні і загрозливі („Value and need as organizing factors in perception“ (совм. з Goodman C.), „J. of Abnorm. and Social Psychol.“, 1947, 42, 33-44; в рос. пер. „Цінності та потреби як організуючі фактори“, в кн.: „Психологія пізнання“, М., 1977; „Emotional selectivity in perception and reaction“ (совм. з Postman L.), „J. of Personality“, 1947, 16).

На основі цих досліджень Брунер запропонував виділяти „аутохтонные“ фактори сприйняття, залежні від біологічно значущих ознак, і „директивні“, які залежать від особистого прошлогоопыта і сформованих на його основі гіпотез. Для позначення залежності перцептивних процесів від минулого досвіду ввів термін „соціальне сприйняття“. Цілісний процес сприйняття розглядав як заснований на трьох формах репрезентації навколишнього світу: у формі дій, в образній та мовної формі („Studies in Cognitive Growth“ (совм. з Olver R. R. et al.), N. Y., 1966).

Обґрунтував теорію перцептивних гіпотез, в якій всі пізнавальні процеси трактуються як накладання категорій, що представляють собою правила об’єднання, на об’єкти або події. Процес категоризації складається з низки рішень щодо того, чи є на об’єкті „критичні“, тобто найбільш важливі для його існування, атрибути, який об’єкт перевірити наступним на наявність цих атрибутів і яку гіпотезу про важливість атрибутів вибрати наступної. Оволодіння поняттям відбувається як вивчення того, які властивості середовища є релевантними для групування об’єктів у певні класи.

На основі проведених ним крос–культурних досліджень, дав визначення інтелекту як результату засвоєння дитиною вироблених в даній культурі „підсилювачів“ (як технічних, так і символічних) його рухових, сенсорних і розумових можливостей: різні культури дають різні „підсилювачі“. Запропонував трактувати феномени Піаже і перехід від конкретних операцій до формальних як процес засвоєння дитиною тих вимог, які пред’являються йому суспільством, у відповідності з тим, на якій стадії розвитку вона знаходиться.

Розробив дослідницьку методику формування штучних понять („A Study of Thinking“ (совм. з J. J. Goodnow, G. A. Austin), 1956). Рішуче висловлювався на користь того, що кожна дитина при адекватному підході до його навчання може оволодіти будь-яким предметом, так як всі діти мають цікавістю і бажанням навчитися вирішувати навчальні завдання, але із–за зіткнення з надто складними завданнями дуже скоро виникає неуспіх і з’являється відчуття нудьги. В цілому, Брунер зробив дуже істотний вплив на всю систему американської освіти.