Чарльз Беббідж

Фотографія Чарльз Беббідж (photo Charles Babbage)

Charles Babbage

  • День народження: 26.12.1791 року
  • Вік: 79 років
  • Місце народження: Лондон, Великобританія
  • Дата смерті: 18.10.1871 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Перший комп’ютер був придуманий в 1834 році: дерев’яний «дисковод», картонні перфокарти, «процесор» на шестеренках і важелях…

ЩОРАНКУ тисячі службовців заповнювали тісні лондонські вулички початку XIX століття. Вони поспішали у свої контори, щоб поринути в задушливий світ цифр — фінансові прогнози і звіти про збір податків, морехідні астрономічні таблиці та календарі. Могутність «Володарки морів» спиралося в тому числі на армію безвісних обчислювачів, терпляче перемалывающих міріади чисел.

У 1812 р. Чарльз Беббідж дрімав над відкритою таблицею логарифмів. Приятель молодого математика розбудив його вигуком: «Про що замріявся?», на що Беббідж відповів:

«…А адже всі ці таблиці могли бути обчислені за допомогою машини!»

В епоху, коли пароплави і паровози ще вважалися багатообіцяючою новинкою, Чарльз Беббідж вирішив позбавити людей від гніту рутинних обчислень. Він говорив: «Я віддаю собі звіт, що мої твердження можуть розглядатися як щось сверхутопическое і що вони викличуть у пам’яті філософів Лапути…» ( Лапута — літаючий острів, придуманий Джонатаном Свіфтом. На Лапуте жили мудреці, примітні своєю відірваністю від реального життя і просторовими псевдонауковими міркуваннями.) І точно — в можливості створення автоматичної обчислювальної машини сумнівалися тоді не тільки обивателі, а й багато вчених.

ЧАРЛЬЗ НАРОДИВСЯ В 1791 РОЦІ в родині банкіра Бенджаміна Беббіджа. Через недобру здоров’я він до 11 років навчався вдома. Потім його віддали в одну з найкращих приватних шкіл Англії, де Чарльза відразу підкорила багата бібліотека. Серед іншого там були прекрасні книги з математики…

До цієї науки Беббідж ставився з трепетом всю дальньої

краще життя. Іноді справа доходила до курйозів.

Кожну хвилину вмирає людина,

Але кожну хвилину людина народжується.

Цей фрагмент із віршованої поеми Альфреда Теннісона змусив Беббіджа відправити поетові лист, де математик прискіпливо зауважив: «…Добре відомо, що згадана сума (населення Землі постійно збільшується. Тому я беру на себе сміливість припустити, що в наступному виданні Вашої чудової поеми помилкові розрахунки будуть виправлені наступним чином:

Кожну мить вмирає людина,

Але 1,16 людини народжується…

Може, це був своєрідний гумор Беббіджа? Його ставлення до предмета видає наступне додавання: «Я міг би вказати Вам і більш точну цифру -1,167; але це, звичайно, порушило б ритм вірша…»

Також безоглядно він захоплювався винахідництвом. Наприклад, потрапивши в оперу на «Дон Жуана», смертельно занудьгував і вже через п’ять хвилин пішов з залу — подивитися, як влаштований механізм сцени…

Беббідж намагався вдихнути життя в «нагромадження» валів, шестерень і важелів, названу ним «Різницевої машиною» не один рік. Спочатку деякі засоби вченому виділяло Міністерство фінансів Її Величності. Але дослідження затягнулися і пан міністр скучив чекати. Вченому вдалося побудувати тільки окремі вузли своєї машини.

Невдача з «Різницевої машиною» анітрохи не збентежила Беббіджа. Навпаки, він відразу ж «замахнувся» на новий, незрівнянно більш складний агрегат.

У 1834 році конструктор вперше в світі задумав створити механічний пристрій, здатне не просто

вважати, але керувати ходом власної роботи, в залежності від закладеної програми і результатів проміжних обчислень! Прабатько ЕОМ був названий ним «Аналітичної машиною». Беббідж придумав всі основні частини, які сьогодні складають комп’ютер: накопичувач для зберігання чисел, арифметичний пристрій, механізм, керуючий послідовністю операцій, пристрої введення та виведення даних. До нього ніхто ще не намагався створити по-справжньому універсальний обчислювач. Навіть зібраний на кілька років раніше «арифмометр» Блеза Паскаля, по суті, не більше ніж ускладненими рахунками.

Хід обчислень в машині Беббіджа визначали перфокарти з програмою. А першим у світі програмістом стала леді Ада Лавлейс. Дочка Джорджа Байрона — вона виявляла незрівнянно більший інтерес до математики, ніж до поезії, і в цьому схожа на Беббіджа. Ада була знайома з багатьма вченими свого часу, часто приймала у себе вдома, виступаючи в ролі не тільки господині, а й як активна учасниця наукових суперечок.

Беббідж «заразив» Пеклі ідеєю створення програмованої обчислювальної машини, і вона склала кілька програм для його агрегату. Застосувати їх так і не довелося, зате леді Лавлейс розробила всі основні принципи програмування, що застосовуються до цих пір. Її ім’ям навіть назвали один з комп’ютерних мов — «Ада».

ЧАРЛЬЗ БУВ ГОТОВИЙ ПІТИ на самі екзотичні авантюри, щоб добути кошти на будівництво «Аналітичної машини»» Спочатку, разом з леді Лавлейс, Беббідж придумав «безпрограшну систему ставок на скачках. Одн

ако математичний талант Ади не допоміг: винахідники програлися в пух і прах, і леді Лавлейс довелося продати свій фамільний перли.

Безжурний Беббідж вирішив написати роман у трьох томах, розраховуючи виручити за нього 500 фунтів, але швидко охолов до ідеї. Зате загорівся новим проектом — гроші йому повинен принести автомат… для гри в хрестики-нулики, з яким Беббідж припускав роз’їжджати по країні. Знайомий Чарльза відрадив його від цієї затії, запевняючи, що цим способом не вдасться виколотити з манірною англійської публіки необхідну суму. Автомат для хрестиків-нуликів так і не був створений. Як і сама «Аналітична машина», хоча Беббідж продовжував роботу над нею до кінця життя.

Незабаром після смерті Беббіджа журнал «Панч» написав:

Служачи науці, він терпів лишенья.

Був рок його тривожний і суворий,

Він злою долею обраний був мішенню

Скоріше ударів, ніж дарів…

(Переклад В. Ліпкіна.)

Тоді ж британський комітет по науці відгукнувся про його винахід: «Ми вважаємо, що подібні машини, крім економії праці, зроблять здійсненним те, що знаходиться дуже близько до меж людських можливостей», Чому це визнання не з’явилося за життя винахідника?

ТІЛЬКИ ПІСЛЯ СМЕРТІ Беббіджа його син Генрі зумів побудувати за кресленнями батька центральний вузол «Аналітичної машини» — арифметичний пристрій, яке в 1888 році вирахувало твори числа «пі» числа натурального ряду від одного до 32 з точністю до 29 символів! Машина Беббіджа виявилася працездатною, але Чарльз цього вже не побачив.