Бубенко Павло

Фотографія Бубенко Павло (photo Pavel Bybenko)

Pavel Bybenko

  • День народження: 15.11.1954 року
  • Вік: 62 роки
  • Місце народження: с. Переволочное, Чернігівська, Росія
  • Громадянство: Україна

Біографія

Український вчений-економіст в області регіональної економіки, інноватики та управління, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Академії економічних наук України.

Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут в 1976 році. 1976-1977 роки – служба в лавах Радянської Армії (Південна група військ). З 1977 по 1988 рік – послідовно – інженер-економіст, старший інженер-економіст, старший науковий співробітник, завідувач лабораторією Українського науково-дослідного і конструкторського інституту хімічного машинобудування. Без відриву від виробництва закінчив аспірантуру і в 1983 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вдосконалення стимулювання створення та виробництва нової техніки». З 1988 по 1993 рік – вчений секретар Північно-Східного наукового центру АН України, завідувач відділом проблем організації наукових досліджень. З 1993 по 2000 рік – виконавчий директор Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України. У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему: «Основи формування та реалізації науково-технічної політики (регіональний аспект)». З 2001 року по теперішній час – директор Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України.

Наукова діяль

ність

Наукова діяльність П. Т. Бубенко зосереджена переважно на проблемах аналізу інституційних змін в регіональній економіці, пошуку ефективних шляхів удосконалення державної і регіональної науково-технічної та інноваційної політики, можливості підвищення ролі наукових центрів НАН України у формуванні та впровадженні сучасних організаційно-економічних механізмів регіонального інноваційного розвитку, визначення шляхів адаптації інноваційного потенціалу регіону до ринкових умов.

Сферою наукових інтересів є проведення наукових досліджень по широкому спектру інституційних проблем сучасної економіки та інноватики:

науково-методологічне обґрунтування впливу процесів глобалізації та регіоналізації на стан науково-виробничих комплексів;

розвиток теорії і практики управління науково-технічною та інноваційною сферами на національному та регіональному рівнях;

розробка стратегічних програм і планів розвитку регіональних соціально-економічних систем;наукові дослідження процесів капіталізації нематеріальних, інтелектуальних активів, адаптації виробництва наукової продукції до умов функціонування в ринковому середовищі;

розвиток організаційно-економічних засад формування і реалізації науково-технічної політики на макро — та мезорівнях.

Вніс вагомий внесок у розвиток теорії синергетичної взаємодії та кластерної організації регіональних інноваційних систем, розробив основи теорії інноваційного підприємництва і менеджменту. Ним розроблена і прийнята до реалізації сучасна інтегрована організаційно-економічна модель регіональної інноваційної системи, в основу якої покладені механізми державної підтримки в поєднанні зі стратегією саморозвитку елементів інноваційної інфраструктури, активного залучення інтелектуального потенціалу до ринків продуктивного капіталу.

Є автором Концепції регіональної науково-технічної політики України, брав участь у розробці Національної стратегії розвитку «Україна – 2015», здійснював наукове супроводження розробки «Стратегії сталого соціально-економічного розвитку Харківської області до 2020 року», «Програми підвищення рівня і якості життя населення Харківської області до 2015 року». Підтримує стійкі зв’язки академічної науки та вищої освіти, з 2006 року очолює кафедру міської і регіональної економіки Харківської національної академії міського господарства[2]. Член Науково-координаційної ради Харківської облдержадміністрації та Харківського регіонального комітету економічних реформ, Української федерації вчених-економістів, редакційних рад низки наукових видань. Автор понад 100 наукових робіт, у тому числі 11 монографій і 2-х навчальних посібників.

Нагороди

За значний внесок у розвиток економічної науки нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесними грамотами Президії Національної академії наук України, харківської обласної ради та Харківської облдержадміністрації, Харківської міської ради, золотою медаллю Української федерації вчених.