Алан Матісон Тьюрінг

Фотографія Алан Матісон Тьюрінг (photo Alan Turing)

Alan Turing

  • День народження: 23.06.1912 року
  • Вік: 41 рік
  • Місце народження: Лондон, Великобританія
  • Дата смерті: 07.06.1954 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Алан Тьюринг може бути зарахований до плеяди складових гордість людства найбільших математичних і філософських розумів, таких, як Р. Декарт, Р. В. Лейбніц, Б. Рассел, Д. Гільберт, А. Вітгенштейн. Дивно, наскільки злий жарт зіграло з Тюринг його повна байдужість до боротьби за пріоритет у наукових відкриттях: аж до недавнього часу його місце в історії розвитку наукових та інженерних ідей представлялося дуже неповно, якщо не сказати однобоко (і не в останню чергу завдяки деяким американським історикам науки, ретельно дбали про абсолютизацію свого національного пріоритету у створенні комп’ютерів, та й, мабуть, у створенні всієї інформатики)

Сучасним математикам, програмістам і комп’ютерним інженерам ім’я Алана Тюрінга добре знайоме ще зі студентської лави: всім їм доводилося вивчати «машину Тюрінга» — «основу основ» теорії алгоритмів. Без «машини Тьюрінга» не обходиться жоден серйозний підручник із математичної логіки і теорії обчислюваності.

Майже за кожним видатним науковим відкриттям стоїть дивовижна історія. За «машиною Тюрінга» стоїть історія життя наукового генія — генія, який лише через багато років після своєї трагічної смерті отримав гідне визнання.

Роль А. Тюрінга в історії інформатики аж ніяк не вичерпується одним лише винаходом «машини Тьюрінга», як це може здатися з-за відносної упокоренні опублікованих (російською мовою) відомостей про нього.

Алан Тьюринг може бути зарахований до плеяди складових гордість людства найбільших математичних і філософських розумів, таких, як Р. Декарт, Р. В. Лейбніц, Б. Рассел, Д. Гільберт, А. Вітгенштейн. Дивно, наскільки злий жарт зіграло з Тюринг його повна байдужість до боротьби за пріоритет у наукових відкриттях: аж до недавнього часу його місце в історії розвитку наукових та інженерних ідей представлялося дуже неповно, якщо не сказати однобоко (і не в останню чергу завдяки деяким американським історикам науки, ретельно дбали про абсолютизацію свого національного пріоритету у створенні комп’ютерів, та й, мабуть, у створенні всієї інформатики).

До речі, саме Алан Тьюринг вперше пустив в обіг сам термін «комп’ютер» в сучасному розумінні. До цього так називали тих, хто займався обчисленнями, наприклад, банківських службовців, які працювали на арифмометрі.

Меморіальна дошка, встановлена на стіні однієї з лондонських готелів, говорить:

«Тут народився Алан Тьюринг (1912 — 1954), зломщик кодів [Code-breaker] і піонер інформатики [computer science] «. Дійсно, зараз (але аж ніяк не при житті!) Тьюринг визнаний одним із засновників інформатики та теорії штучного інтелекту, його вважають першим теоретиком сучасного програмування і, нарешті, першим у світі хакером. (Між іншим, його «хакерська діяльність» внесла під час другої світової війни істотний внесок у перемогу союзних військ над німецьким флотом, а один з колег Тюрінга одного разу сказав: «Я не беруся стверджувати, що ми виграли війну завдяки Тьюринга. Однак без нього могли б її і програти».)

Майбутні батьки Алана Тюрінга — Юліус Метісон Тьюринг і Етель Сара Стоуні познайомилися і повінчалися в Індії. Тьюринг служив в англійській

колоніальному відомстві, а Етель Сара була дочкою головного інженера Мадрасских залізниць. Це була добропорядна англійська аристократична родина, яка належала до так званого «вищого середнього класу» (upper-middle-class) і жила у відповідності зі строгими традиціями Імперії.

Через рік після пологів мати Тюрінга повернулася до Індії, залишивши Алана на піклування друга сім’ї, відставного полковника. Пізніше хлопця віддали в приватний інтернат.

Маленький Алан мав дуже допитливим розумом. Самостійно навчившись читати у віці б років, він просив у своїх вихователів дозволу читати науково-популярні книги. В 11 років він ставив цілком грамотні хімічні досліди, намагаючись витягти йод з водоростей. Все це приносило величезне занепокоєння його матері, яка боялася, що захоплення сина, що йдуть врозріз із традиційним вихованням, завадять йому вступити у Public School (англійське закрите приватний навчальний заклад для хлопчиків, навчання в якому була обов’язкова для дітей аристократів). Але побоювання виявилися марними: Алан зміг поступити в престижну Шербонскую школу (Sherborne Public School). Втім, незабаром їй довелося побоюватися вже того, чи зможе її талановитий син закінчити цю школу…

…Про шкільні успіхи Алана красномовно свідчить класний журнал —

юний Алан Тьюринг нічого не робив на уроках, а у вільний час вивчав «позакласні» науки. П’ятнадцятирічним підлітком він самостійно вивчив теорію відносності: його щоденникові нотатки зробили б і в наш час честь студенту-младшекурснику.

Обстановка і стиль навчання в класичній британській школі, виховує добропорядних і благонадійних підданих Імперії, не мали до подальшого зростання подібних інтересів, які до того ж Тьюрингу було зовсім не з ким розділити. Викладає предмети залишали його повністю байдужим, він встигав ледве-ледве, і зрештою опинився перед реальною перспективою відмови у видачі шкільного атестата, що в черговий раз призвело його матір.

У 1928 році він отримує несподіваний стимул для розвитку свого інтересу до науки: цим стимулом виявляється дружба з новим однокласником, дуже обдарованим учнем на ім’я Крістофер Морком. У ньому Тьюринг знайшов довгоочікувану «споріднену душу» та інтелектуального партнера — того, з ким йому, нарешті, можна було поділитися своїми роздумами про науці.

Юнацька спрага знань швидко зблизила Тюрінга і Моркома, вони стали нерозлучними друзями. Тепер вони на уроках французької мови вже разом позіхали або

грали в хрестики-нулики, одночасно обговорюючи астрономію і математику. Після закінчення школи вони обидва збиралися вступати в Кембріджський університет, і Алан, позбавився від багаторічного самотності, можливо, був майже щасливий…

Перша спроба здати попередні іспити в Кембридж, куди вони їздили разом, була для Алана невдалою. Але він не дуже засмучувався, бо щиро радів за Крістофера, який успішно пройшов випробування і отримав стипендію. Алан сподівався зробити з другої спроби, щоб вчитися разом зі своїм другом. 13 лютого 1930 р. його Кріса раптом не стало. Раптова смерть найкращого друга потрясла сімнадцятирічного Тюрінга, вкинувши його у глибоку і довгу депресію. Тим не менш, він, колишній найгірший учень в класі, знайшов у собі сили вступити в Кембридж. Його підтримувало тверде переконання у своїй обов’язку вчинити в науці те, що Крістофер вже не міг… Тьюринг дуже не скоро оговтається від потрясіння: вже будучи студентом Кембриджа, протягом декількох років він пише матері Моркома пройняті душевним болем листи. У цих листах він постійно повертається до роздумів про те, як людський Розум, — і, зокрема, розум Крістофера — розташована всередині матеріальної оболонки і яким чином він звільняється від неї в момент фізичної смерті тіла.

У 1932 році, під час одного з відвідувань сім’ї Моркомов, він складає в їх будинку документ під назвою «Природа Духу» — маніфест своєї віри в існування людського Духу після смерті. Основне положення цієї роботи полягає в тому, що детермінізм традиційної фізичної картини світу та його очевидне протиріччя з ідеєю свободи волі спростовуються новою наукою — квантовою фізикою.

Питання про устрій людського розуму буде хвилювати його все життя.

У 1939 році британське військове відомство поставило перед Тюринг завдання розгадати секрет «Енігми» – спеціального пристрою, що використовувався для шифрування радіограм в німецькому військово-морському флоті і в «люфтваффе». Британська розвідка роздобула це пристрій, але розшифровувати перехоплені радіограми німців не вдавалося.

Тьюрингу була надана свобода дій. Він запросив у свій відділ «Британської школи кодів і шифрів» кількох друзів-шахістів. У нього працював, наприклад, Гаррі Голомбек, що став згодом відомим суддею ФІДЕ і судив фінальний матч на звання чемпіона світу між Фішером і Спаським.

27-річного Тюрінга і його колег охопив справжній спортивний азарт. Німці вважали «Енігму» неприступною. З

хибність дешифрування ускладнювалася тим, що в закодованому слові виходило більше букв, ніж в оригіналі. Тим не менш, Тюрінг вже через півроку розробив пристрій, названий їм «Бомбою», яке дозволяло читати практично всі повідомлення «люфтваффе». А ще через рік був «зламаний» і більш складний варіант «Енігми», що використовувався нацистськими підводниками. Це багато в чому зумовило успіх британського флоту.

Заслуги Алана Тьюрінга були по достоїнству оцінені: після розгрому Німеччини він отримав орден, був включений в наукову групу, яка займалася створенням британської електронно-обчислювальної машини. У 1951 році в Манчестері почав працювати один з перших у світі комп’ютерів. Тьюринг займався розробкою програмного забезпечення для нього. Тоді він написав і першу шахову програму для ЕОМ. Це був тільки алгоритм, бо комп’ютера, здатного застосувати цю програму, ще не існувало.

Шахи були не єдиним хобі цієї людини. Він займався бігом, крос по пересіченій місцевості. У 1947 році на Всеанглийском марафоні зайняв почесне п’яте місце. Крім роботи в університеті, Тюрінг продовжував співпрацювати і з Департаментом кодів. Тільки тепер у центрі його уваги були вже шифри радянської резидентури в Англії. У 1951 році він був обраний членом королівського наукового товариства.

Все звалилося буквально в один день. У 1952 році квартиру Тюрінга обікрали. В ході розслідування з’ясувалося, що це зробив один з друзів його сексуального партнера. Вчений ніколи, загалом-то, не приховував своєї нетрадиційної сексуальної орієнтації», але і зухвало себе не вів. Однак скандал з крадіжкою отримав широкий розголос, і в результаті звинувачення в «непристойній поведінці» було висунуто проти самого Тюрінга. 31 березня 1953 року відбувся суд. Вирок передбачав вибір: або тюремне ув’язнення, або ін’єкції гормону естрогену (спосіб хімічної кастрації). Він вибрав останнє.

З Департаменту кодів його звільнили. Позбавили допуску до секретних матеріалів. Правда, колектив викладачів Манчестерського університету взяв Тюрінга на поруки, але він і в університеті майже не з’являвся. 8 червня 1954 року Алан Метісон Тьюринг був знайдений мертвим в своєму будинку. Він покінчив життя самогубством, отруївшись ціаністим калієм.

Розчин ціаніду Тьюринг упорснув в яблуко. Надкусив його, він помер. Кажуть, саме цей плід, знайдений потім на нічному столику Алана, і став емблемою знаменитої комп’ютерної фірми «Еппл». Втім, яблуко – це ще і біблійний символ пізнання і гріха..