Олександра Серкіна

Фотографія Олександра Серкіна (photo Aleksandra Serkina)

Aleksandra Serkina

  • День народження: 31.05.1918 року
  • Вік: 89 років
  • Місце народження: с. Витим, Росія
  • Дата смерті: 28.10.2007 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної хірургії Іркутського державного медичного університету Почесний громадянин міста Іркутська.

Після закінчення Якутського медичного технікуму в 1936 р. була спрямована в Середньо-Колымский район, де в перший же рік своєї роботи взяла найактивнішу участь у ліквідації вибуху важкої епідемії кору. За цей Верховною Радою ЯАССР була нагороджена на-нагрудним знаком «15 років ЯАССР».

В 1944 році після закінчення Іркутського державного медичного інституту працювала ординатором хірургічного відділення Іркутської міської клінічної лікарні № 1, що була базою кафедри госпітальної хірургії ИГМИ. Очолював кафедру Заслужений діяч науки, професор В. Р. Шипачьов. Під його керівництвом провела серію досліджень анатомічного стану та патоморфології артеріального русла на кінцівках, ампутованих з приводу облітеруючого ендартеріїту. В 1952 р. стала асистентом кафедри факультетської хірургії ИГМИ, де активно працювала під керівництвом професора Б. Д. Добичіна, який доручив їй розробку складної проблеми — «Рання діагностика і лікування облітеруючих захворювань периферичних артерій».

У 1958 р. успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Клініко-анатомічні співвідношення при облітеруючому ендартеріїті». У цей період проводила велику роботу по організації в клініці спеціалі-зированного консультативного прийому і як прообраз майбутнього відділення хірургії судин сформувала 15 ліжок для хворих з патологією магист-ральних і периферичних судин.

У 1960 р. організувала і провела повномасштабні скринінгові дослідження серед населення та на підприємствах Східної Сибіру за виявлено-нію ранніх форм облітеруючих захворювань магістральних і периферичних судин. Накопичений досвід узагальнила в докторській дисертації на тему «Раннє виявлення та комплексне лікування хворих облітеруючим ендартеріїтом в умовах диспансеризації», яку успішно захистила у 1970 році.

Олександра Василівна була одним з кращих кардіохірургів Східної Сибіру. Головним напрямком її наукових пошуків була клінічна ангіологія. З 1971 р. почала активно розвивати реконструктивну хірургію при захворюваннях магістральних і периферичних судин, вооз-главила кафедру загальної хірургії Іркутського медичного інституту, на базі клінічної лікарні № 1 р. Іркутська організувала перший в Сибіру і на Далекому Сході обласний центр хірургії судин. При її безпосередній-ном участь у 1985 р. в Іркутському державному інституті удосконалення лікарів була відкрита кафедра клінічної ангіології та судинної хірургії. З 1982 по 2002 рік працювала професором кафедри загальної хірургії ІГМУ, керувала науковим студентським гуртком. Багато хірурги Іркут-ської області — її учні. Олександра Василівна внесла вагомий внесок у вирішення проблем діагностики та комплексного лікування облітеруючих захворювань магістральних артерій, патології вен і організації екстреної ангиохирургическои допомоги.

Володіючи педагогічним даром, виховала багато талановитих хірургів. Вона — автор 134 наукових праць. Під її керівництвом захищено 12 кандидатських і 1 докторська дисертація. Протягом багатьох років успішно сполучення-ла педагогічну роботу з великою громадською діяльністю. Неодноразово обиралася членом правління Всесоюзного і Всеросійського хі-рургических товариств, союзної проблемної комісії з екстреної хірургії судин і проблемної комісії Новосибірського науково-дослідного інституту патології кровообігу Міністерства охорони здоров’я Росії. Протягом 14 років була головою Іркутського обласного товариства хірургів і депутатом Іркутського Ради народних депутатів чотирьох скликань.

Олександра Василівна — Заслужений лікар Росії (Указ Президента РФ № 1106 від 17.06.2000 р.) і Республіки Бурятія, почесний громадянин міста Іркутська; нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, знаками «Відмінник охорони здоров’я» і «Відмінник вищої школи», медаллю «100 років суспільства Н. І. Пирогова» та багатьма іншими медалями.