Олег Бухарін

Фотографія Олег Бухарін (photo Oleg Buharin)

Oleg Buharin

  • День народження: 16.09.1937 року
  • Вік: 79 років
  • Місце народження: Челябінськ, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

О. В. Бухарін – член Президії УрО РАН, дійсний член Академії природничих наук (1995), академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (1995), Екологічної академії (1999), Нью-Йоркської академії наук (1994), Всеросійського наукового товариства епідеміологів, мікробіологів та паразитологів імені В. І. Мечникова, Американського товариства микроэкологов (1993), голова спеціалізованої вченої ради, член експертної ради ВАК, член редколегій ЖМЭИ і журналу «Антибіотики й хіміотерапія». Олег Валерійович обирався депутатом Верховної Ради УРСР 9-го скликання (1975-1980), головою регіонального товариства «Знання», керівником Оренбурзького відділення Товариства радянсько-болгарської дружби.

Народився 16 вересня 1937 року в Челябінську, в сім’ї службовців. Батько – Бухарін Валерій Іванович (1907-1945). Мати – Астаф’єва Віра Іванівна (1913-1985). Дружина – Бухаріна Тетяна Леонідівна (1945 р. нар.), доктор педагогічних наук, професор.

Закінчивши в 1954 році середню школу ? 10 в Челябінську, О. В. Бухарін вступив в Челябінський державний медичний інститут. Під час навчання він виявив великий інтерес до медичної мікробіології. На формування наукових інтересів О. В. Бухаріна великий вплив зробив приїхав працювати до вузу молодий, але вже відомий ленінградський професор-мікробіолог Л. Я. Еберт. У результаті вже В студентські роки Олег Валерійович став автором публікацій з лікарської захисту організму при інфекції, а після закінчення медичного інституту (1960) О. В. Бухарін для продовження наукових досліджень наказом міністра охорони здоров’я РРФСР був призначений асистентом кафедри мікробіології, де він пропрацював до 1968 року. За цей період він захистив кандидатську (1963) і завершив докторську дисертацію.

З 1968 року Олег Валерійович завідує кафедрою мікробіології Оренбурзької державної медичної академії (ОНМА). З 1997 року – директор Інституту клітинної та внутрішньоклітинного симбіозу Уральського відділення РАН.

Перші роботи О. В. Бухаріна в якості керівника кафедри мікробіології ОДМА лежать в області інфектології і присвячені вивченню факторів природної резистентності організму – лизоциму і бета-лизинам. Вони сприяли використанню цих факторів захисту в якості діагностичних критеріїв гомеостазу організму і впроваджені в роботу клінічних лабораторій медичних установ країни, стали помітним явищем в медичної мікробіології. Результати цих досліджень вперше в світовій практиці узагальнені в монографіях «Лізоцим та його роль у біології і медицині» (1974) і «Система бета-лізину і її роль в клінічної та експериментальної медицини» (1977), написаних спільно з академіком РАМН Н.В. Васильєвим.

Надалі О. В. Бухарін спільно з колегами активно розробляв теоретичні аспекти та прикладні методи дослідження персистентних властивостей мікроорганізмів. Ним обґрунтовано положення про персистенції патогенів як форми симбіозу, заснованої на їх тривалому переживанні в екосистемі, визначена ключова функція пептидоглікану в виживання бактерій в організмі господаря, описані нові фактори бактерийной деградації захисту організму, сформульований принцип екологічної детермінованості персистентних характеристик бактерій, що дозволило підвищити якість вирішення діагностичних, терапевтичних та прогностичних завдань інфекційної клініки. О. В. Бухаріним розроблена і впроваджена в практику концепція мікроекологічного моніторингу природних екосистем.

О. В. Бухаріним опубліковано близько 400 наукових робіт, у тому числі 14 монографій, 6 книг, 100 авторських свідоцтв і патентів РФ. Найважливіші публікації (крім згаданих вище монографій; у співавторстві): «Бактеріоносійство» (1996), «Патогенні бактерії в природних екосистемах» (1997), «Персистенція патогенних бактерій» (1999), «Сальмонели і сальмонельози» (2000), «Антимікробний білок тромбоцитів» (2000), «Нейтрофіли і гомеостаз» (2001), «Біологія патогенних коків» (2002), «Шигели та шигеллезы» (2003), «Анаеробна мікрофлора людини» (2004), «Механізми виживання бактерій» (2005).

Олег Валерійович веде велику науково-педагогічну роботу, будучи протягом 38 років беззмінним керівником кафедри мікробіології Оренбурзької державної медичної академії. Працював ректором ОДМА (1977-1980). Має звання «Соросівський професор». Під його керівництвом захищені 28 докторських і 108 кандидатських дисертацій. Для підготовки бактеріологів установ ГСЕН РФ їм розроблений комплект навчальних посібників і методичних матеріалів, для навчання студентів-медиків – «Керівництво по медичній мікробіології» (2002, 2004).

О. В. Бухарін – великий організатор науки. Ще в 1976 році він створив і очолив проблемну науково-дослідну лабораторію з вивчення механізмів природного імунітету в Оренбурзькій державної медичної академії. З кінця 1980-х років О. В. Бухарін активно займається питаннями розвитку академічної науки в Оренбуржжі. В 1990 році як філія Пермського інституту екології та генетики мікроорганізмів УрО РАН їм організована науково-дослідна лабораторія з вивчення персистенції мікроорганізмів (Оренбург), реорганізована у 1992 році в однойменний відділ. У 1996 році на базі відділу створений Інститут клітинної та внутрішньоклітинного симбіозу УрО РАН, директором якого є О. В. Бухарін. Багато сил О. В. Бухарін віддав консолідації розрізнених академічних підрозділів в Оренбуржжі. Він – творець і керівник Оренбурзького наукового центру Уральського відділення РАН.

О. В. Бухарін – заслужений діяч науки РФ (1979), доктор медичних наук (1971), професор (1972). У 1997 році він обраний членом-кореспондентом РАН і РАМН, в 2000 році – академіком РАМН. Лауреат диплому премії РАМН з мікробіології імені В. Д. Тімакова, премії РАН з біології імені В. І. Мечникова. У складі авторського колективу він відзначений премією Уряду РФ в області науки і техніки (2004) за розробку технології, організацію промислового випуску і впровадження в медичну практику готових лікарських форм нового вітчизняного препарату «Циклоферон».

О. В. Бухарін – член Президії УрО РАН, дійсний член Академії природничих наук (1995), академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (1995), Екологічної академії (1999), Нью-Йоркської академії наук (1994), Всеросійського наукового товариства епідеміологів, мікробіологів та паразитологів імені В. І. Мечникова, Американського товариства микроэкологов (1993), голова спеціалізованої вченої ради, член експертної ради ВАК, член редколегій ЖМЭИ і журналу «Антибіотики й хіміотерапія». Олег Валерійович обирався депутатом Верховної Ради УРСР 9-го скликання (1975-1980), головою регіонального товариства «Знання», керівником Оренбурзького відділення Товариства радянсько-болгарської дружби.

Нагороджений орденами «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня, Пошани, медалями Росії та Болгарії. Почесний громадянин міста Оренбурга (1998).

О. В. Бухарін нагороджений Почесним дипломом та стрічкою Міжнародного біографічного товариства (Кембридж, Англія). Його ім’я внесено в Довідник міжнародних біографій з присвятою «За видатний внесок у медичну мікробіологію» (1997), «International who’s who of intellectuals» (1999), книги «2000 видатних інтелектуалів XXI століття», нагороджений медаллю Пошани (2005).

В молодості О. В. Бухарін захоплювався фотографією, радіоаматорством і легкою атлетикою. Зараз вільний час присвячує написанню книг.

Живе і працює в Оренбурзі.