Леонід Тимошенко

Фотографія Леонід Тимошенко (photo Leonid Timoshenko)

Leonid Timoshenko

  • День народження: 06.06.1921 року
  • Вік: 83 роки
  • Місце народження: с. Ловинь, Добрянського району Чернігівської області України, Україна
  • Дата смерті: 19.10.2004 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Л. В. Тимошенко удостоєний премії імені В. Ф. Снєгірьова (1975), нагороджений медаллю Земельвейса (1979), шістьма медалями ВДНГ СРСР і УРСР, дипломами наукових товариств акушерів-гінекологів Придунайських держав та Болгарії. Має понад 20 почесних грамот за наукові досягнення. У 2002 році нагороджений Почесною грамотою Міністра охорони здоров’я України. Почесний член Спілки журналістів України.

Народився 6 червня 1921 року в селі Ловинь Добрянського району Чернігівської області України. Батько — Тимошенко Василь Федорович (1897-1944). Мати — Гончаренко Марія Іванівна (1899-1925). Дружина — Тимошенко Людмила Іванівна (1930-2000). Дочки: Тимошенко Олеся Леонідівна (1957 р. нар.), Тимошенко Наталія Леонідівна (1959 р. нар.).

Л. В. Тимошенко під час Великої Вітчизняної війни був в ополченні. Нагороджений медаллю «За оборону Києва».

По закінченні в 1948 році Київського медичного інституту Ст. Л. Тимошенко зарахований в клінічну ординатуру з акушерства та гінекології (1948-1952). Далі працював молодшим науковим співробітником (1952-1959), старшим науковим співробітником (1959 -1961) Київського НДІ охорони материнства і дитинства (нині — Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України). У 1956 році захистив кандидатську дисертацію по темі «Гемолітичні захворювання новонароджених», в 1965 році — докторську дисертацію за темою «Слабкість пологової діяльності».

У 1961-1964 роках Ст. Л. Тимошенко був доцентом Київського медичного інституту. Надалі працював завідувачем кафедрою акушерства та гінекології Львівського медичного інституту (1964-1971), завідувачем кафедри акушерства і гінекології № 1 Київського державного інституту удосконалення лікарів (нині Київська медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика) (1971-1995). У 1995-1999 роках — професор кафедри військової хірургії Військово-медичного інституту Військово-медичної академії Міністерства оборони України.

З 1996 року Ст. Л. Тимошенко — професор-консультант Київського обласного центру охорони здоров’я матері і дитини, створеного на базі кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти.

Основні напрямки наукової діяльності Л. В. Тимошенко — вивчення патогенезу гемолітичної хвороби плода і новонародженого, нейрогуморальної регуляції скоротливої діяльності матки та корекції її порушень,факторів ризику ускладнень для матері та плода у вагітних, принципів комплексної допологової підготовки та знеболення пологів, проблем маткових кровотеч в акушерстві, асфіксії плода та новонародженого, функціонального стану системи адаптації у вагітних і гінекологічних хворих.

У 1974 році Л. В. Тимошенко обрано членом-кореспондентом АМН СРСР за спеціальністю «Акушерство і гінекологія» (нині РАМН), у 1992 році — академіком Національної академії наук України та Української академії наук національного прогресу. З 1993 року — академік Академії медичних наук України.

Л. В. Тимошенко — автор і співавтор понад 700 наукових праць, у тому числі 23 монографій і посібників. Серед них: «Гемолітичні захворювання новонароджених» (1956), «Слабкість пологової діяльності (патогенез і лікування)» (1959), «Практична гінекологія» (1981, 1988), «Алкогольний синдром плоду» (1985), «Нетрадиційні методи лікування в акушерстві та гінекології» (під редакцією А.с Р. Коломійцевою, 1995), «Довідник з акушерства та гінекології» (під редакцією Р. К. Степанковской, 1997). Автор 70 методичних рекомендацій та листів. Має понад 20 авторських свідоцтв.

Академік Ст. Л. Тимошенко створив свою наукову школу: їм підготовлені 21 доктор і 92 кандидата медичних наук. 16 кафедр акушерства і гінекології вузів України очолюють його учні і послідовники.

Л. В. Тимошенко удостоєний премії імені В. Ф. Снєгірьова (1975), нагороджений медаллю Земельвейса (1979), шістьма медалями ВДНГ СРСР і УРСР, дипломами наукових товариств акушерів-гінекологів Придунайських держав та Болгарії. Має понад 20 почесних грамот за наукові досягнення. У 2002 році нагороджений Почесною грамотою Міністра охорони здоров’я України. Почесний член Спілки журналістів України.

Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вільний час Леонід Васильович присвячує спілкуванню з дітьми та онуками, читання наукової та художньої літератури, публіцистики.

Живе і працює в Києві.