Хоуард Флорі

Фотографія Хоуард Флорі (photo Houard Florey)

Houard Florey

  • День народження: 24.09.1898 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Аделаїда, Австралія
  • Дата смерті: 21.02.1968 року
  • Громадянство: Австралія

Біографія

Коли мова заходить про відкриття пеніциліну, першим завжди спливає ім’я Олександра Флемінга. Дійсно, першим чудові властивості цвілі помітив саме він; практичну користь з його відкриття, однак, витягли інші вчені, зокрема, австралієць Говард Флорі.

Говард Уолтер Флорі — австралійський фармаколог і патолог, лауреат Нобелівської премії. Найбільше відомий як один з винахідників пеніциліну; фактично зробив на цьому терені як мінімум не менше, ніж куди більш відомий Олександр Флемінг (Alexander Fleming).

Говард Флорі був молодшим з 8 дітей англійської іммігранта Джозефа Флорі (Joseph Florey) і його дружини, австралійки в третьому поколінні Берти Мері Флорі (Bertha Mary Florey). Медицину Говард вивчав в Університеті Аделаїди в період з 1917-го по 1921-й; саме тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною і колегою по досліджень Етель Рід (Ethel Reed). За спеціальною стипендії Флорі продовжив навчання в коледжі Оксфорда, отримавши згодом дипломи бакалавра та магістра. В 1926-му Говард став членом одного з коледжів Кембриджа, вже через рік успішно захистивши дисертацію.

Провівши деякий

час в Штатах і Кембриджі, Говард отримав іменну професорську посаду в Університеті Шеффілда; пропрацював він тут 4 роки, вже у 1935-му повернувшись на професорську посаду і посаду глави дослідницької групи в Оксфорд.

У 1938-му Флорі, який в той час працював з Ернстом Чейном (Ernst Boris Chain) і Норманом Хітлі (Norman Heatley), ознайомився з опублікованою Олександром Флемінгом статтею про антибактеріальних властивостях грибка ‘penicillium notatum’.

У 1941-му Флорі з колегами почали ставити експерименти над першим своїм ‘піддослідним’ – якимсь Альбертом Олександром (Albert Alexander). Подряпина від шипи троянди коштувала Олександру серйозної інфекції; його обличчя, очі і скальп настільки розпухли, що чоловік був змушений видалити одне око, щоб хоч якось полегшити біль. Медики дали Альберту пеніцилін, і протягом доби він пішов на поправку. На жаль, видати

оптимальну дозу ліків з першого разу не вдалося; незабаром інфекція повернулася, і в кінцевому підсумку Олександр помер.

Прийнявши подію до відома, медики вирішили продовжити експерименти на дітях, яким настільки великі дози ліків взагалі не були потрібні. Паралельно команда Флорі організувала масове вирощування цвілі і масове ж (і досить ефективне) витяг активного інгредієнта. Удача супроводжувала їм в обох починаннях; вже до 1945-го виробництво пеніциліну було виведено на промисловий рівень. Як зазначав сам Флорі, для нього все це було лише щасливим збігом обставин – взявся за вивчення властивостей пеніциліну він з міркувань виключно наукового спрямування; медична ефективність препарату стала для нього лише приємним доповненням.

У 1945-му Флорі отримав разом з Ернстом Чейном і Олександром Флемінгом Нобелевс

кую премію з медицини. Першим антибіотичні властивості пеніциліну (вірніше, що містить його цвілі) виявив саме Флемінг, однак дійсно ефективний препарат з’явився на світ в першу чергу завдяки Чейну і Флорі. Вважається, що в загальній складності праці Флорі і Чейна врятували понад 82 мільйонів життів.

Відомо, що Флорі був агностиком; крім того, він серйозно турбувався з-за можливих проблем з перенаселенням і демографічним вибухом (спричинених передусім успіхами індустрії охорони здоров’я), активно виступаючи за використання різного роду контрацептивів.

Після смерті своєї першої дружини, Етель Рід, Говард Флорі одружився вдруге – на своїй давній колезі і помічниці Маргарет Дженнінгс (Margaret Jennings). У 1968-му вчений помер від серцевого нападу; поховали його у Вестмінстерському абатстві в Лондоні (Westminster Abbey, London).