Фрідріх Август Фон Есмарх

Фотографія Фрідріх Август Фон Есмарх (photo Johannes Friedrich August Von Esmarch)

Johannes Friedrich August Von Esmarch

  • День народження: 09.01.1823 року
  • Вік: 85 років
  • Місце народження: Теннинг, Німеччина
  • Дата смерті: 23.02.1908 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Эсмарху належать великі заслуги в справі удосконалення постановки лазаретного справи і в розробці військово-польової хірургії. В області оперативної хірургії він удосконалив методи знекровлення судин накладенням особливих бинтів і виробництво операцій з найменшою втратою крові.

Фрідріх Август фон Есмарх (Friedrich August von Esmarch) народився 9 січня 1823 року в Теннинге, який сьогодні належить до німецької землі Шлезвіг-Гольштейн (Tönning, Schleswig-Holstein), а раніше місто цей належав Данії (Denmark).

Виховувався Фрідріх вельми академічної сім’ї, в якій були лікарі, юристи, пастори. Батько його, Теофилиус Крістіан Каспар Есмарх (Theophilius Christian Kaspar Esmarch), був блискучим хірургом, і юний Фрідріх, який живив до батька безмірне повагу, твердо вирішив йти по батьківських стопах.

Він закінчив гімназію, і після відправився вивчати медицину в Кілі (Kiel), після чого продовжив навчання вже у Геттінгені (Göttingen). Саме в роки навчання в університеті фон Есмарх по-справжньому захопився хірургією.

На неординарного і дуже захопленого студента звернув увагу блискучий хірург, професор Бернард фон Лангенбек (Bernhard Rudolf Konrad von Langenbeck), і незабаром Фрідріх вже став його асистентом. Взагалі, фон Лангенбек був для молодого фон Есмарха не просто наставником, і навіть не зразком для наслідування – був він справжнім кумиром починаючого лікаря, ідеалом, до якого слід прагнути. Саме таке ставлення до свого великого вчителя фон Есмарх проніс через все життя. Однак кар’єра початківця і перспективного хірурга була несподівано і ве

сьма сумно перервана війною, в самому початку якої він потрапив у полон. Пізніше його обміняли на датського військового лікаря. До речі, тоді ж, на війні, фон Есмарх і отримав досить широку практику – спочатку його призначили асистентом, а пізніше і головним хірургом військового госпіталю.

У 1851-му фон Есмарх знову опинився в Кілі, де почав працювати в університетській хірургічній клініці під керівництвом професора Штромейера (Stromeyer); в 1854 році вже став директором цієї клініки, а в 1857 році отримав звання повного професора. До речі, ще до роботи в Кілі фон Есмарх встиг поїздити по Європі – він побував з метою обміну досвідом в Німеччині (Germany), Австрії (Austria), Угорщина (Hungary), Франції (France), Англії (England). Що стосується клініки, то фон Есмарх керував нею понад 40 років — з 1857 по 1899 рік.

Втім, академічні заняття фон Есмарха часто і подовгу переривалися його військовими відрядженнями – він постійно працював в якості хірурга-консультанта військових госпіталів у районах бойових дій. Так, з обов’язку служби, хірург впритул займався військовою санітарією, і саме в цій справі фон Есмарх досяг успіху більше всього, ставши одним з піонерів асептики і антисептики.

Він був головним лікарем і військово-польовим хірургом діючої армії в роки Франко-прусської війни 1870-1871 років. У Кілі та Гамбурзі (Ha

mburg) він організовував загони санітарів, і з часом практика залучення цивільного населення стала дуже популярною.

Відомо, що саме фон Есмарх ввів в хірургію спосіб ‘штучного знекровлення’. Цей Метод був одночасно простий і геніальний – крововтрата при хірургічних операціях на кінцівках зменшувалася при тугому бинтуванні у напрямку від периферії до центру піднятої кінцівки гумовим бинтом. Далі на кінцівку накладається кровоспинний джгут, після чого гумовий бинт знімався. У 1873 році фон Есмарх вперше запропонував цей метод на конгресі німецьких хірургів, і незабаром цей метод набув настільки широке застосування, що просто не міг зрівнятися ні з одним іншим. Так, зупинивши крововтрату під час операцій, фон Есмарх буквально поставив крапку на випадки загибелі пацієнтів від втрати крові під час проведення операцій у військово-польових умовах.

Взагалі, фон Есмарх розробив безліч різноманітних хірургічних удосконалень та інструментів, однак серед широких мас його найбільше знають як винахідника всім відомої Гуртки Есмарха (гуртки для клізми). Однак, крім гуртки знаменитий хірург розробив та наркозну маску, і ніж для зняття гіпсових пов’язок, і зігнуті під кутом ножиці для зняття бинтовых пов’язок, і кровоспинний джгут. Він став автором і ще безлічі великих і дрібних удосконалень, покликаних полегшити роботу хірурга, так і страждання пацієнта.

А, крім того, саме фон Есмарх став організатором і популяризатором залучення у воєнний час цивільного населення для надання допомоги пораненим. Так, саме Есмарх став автором кількох навчальних курсів і програм для навчання населення прийомам медичної допомоги. Крім того, був хірург і завзятих прихильників завдань, які поставила перед собою організація Червоний Хрест. Відомий і його високо гуманістичний і дуже емоційний памфлет ‘Боротьба гуманізму проти страхіть війни’.

Першою дружиною фон Есмарха була дочка його колеги і начальника Штромейера; після її смерті він одружився вдруге, на Генрієтта, принцесі Шлезвіг-Голштейн-Зондербург-Аугустенбург (Princess Caroline Christiane Auguste Emilie Henriette Elisabeth of Schleswig-Holstein-Sonderburg-Augustenburg), тим самим ставши родичем німецького імператора.

Фрідріх Август фон Есмарх помер 23 березня 1908 року в Кілі.

Деякі друковані праці фон Есмарха стали вважатися класичними — ‘Хвороби прямої кишки і заднього проходу’, ‘Про резекції суглобів при вогнепальних пошкодженнях’, ‘Афоризми про ракових новоутвореннях’.

Ім’я лікаря золотими літерами вписано в історію світової хірургії.