Альфред Блалок

Фотографія Альфред Блалок (photo Alfred Blalock)

Alfred Blalock

  • День народження: 05.04.1899 року
  • Вік: 65 років
  • Місце народження: Каллоден, Джорджія, США
  • Дата смерті: 15.09.1964 року
  • Громадянство: США

Біографія

Найбільш відомий своїми дослідженнями шокових станів та розробки хірургічної процедури ‘шунт Блэлока-Тауссіг’ (також ‘шунт Блэлока-Томаса-Тауссіг’), яка застосовується в сучасній медицині для створення тимчасового безперервного струму крові в легенях і полегшення ціанозу у дітей, що очікують коригуючої або паліативної операції.

Д-р Блелок за підтримки Вівьена Томаса (Vivien Thomas) та дитячого кардіолога Хелен Тауссіг (Тоссиг) (Helen Taussig) розробив хірургічний метод полегшення перебігу тетради Фалло з ціанозом, відомого як ‘синій’ порок серця у дітей, першим у світі виконавши подключично-аортальний анастомоз у собаки в 1944-м.

Альфред Блелок народився 5-го квітня 1899-го року в Каллодене, Джорджія (Culloden, Georgia). У 14 років він почав навчання у Військовій академії Джорджії (Georgia Military Academy), готуючись до вступу в Університет штату Джорджія (University of Georgia). Закінчивши навчання в 19 років зі ступенем бакалавра в 1918-му, Блелок вступив в Медшколу Джона Хопкінса (Johns Hopkins Medical School), де почалася його довга дружба з Тінслі Харрісоном (Tinsley Harrison).

Отримавши ступінь доктора медицини в 1922-му, Альфред наступні три роки залишався в Балтімор (Baltimore). Він завершив свою стажування в урології, один рік пробув помічником в ординатурі загально

й хірургічної служби і пройшов переддипломну клінічну практику отоларинголога. Влітку 1925-го д-р Блелок переїхав до Бостона (Boston), де влаштувався хірургом у Лікарні Пітера Бента Брігама (Peter Bent Brigham Hospital), але потім перейшов у приватний дослідницький Університет Вандербільта (Vanderbilt University).

Перебуваючи в цьому нэшвиллском університеті разом з Харрісоном, Блелок брав активну участь у навчанні третього і четвертого курсу студентів-медиків, що допомогло йому стати главою лабораторії хірургічних досліджень. В університеті Він вивчав природу і лікування геморагічного і травматичного шоку. Експериментуючи на собаках, він виявив, що хірургічний (післяопераційний) шок викликає втрата крові, і закликав з початком шоку використовувати в якості лікування плазму крові і складові елементи крові в цілому.

Це важливе дослідження допомогло врятувати багато життів під Час другої війни. На жаль, у Альфреда були часті пр

иступы туберкульозу під час його роботи в Університеті Вандербільта. Його перше дослідження шокових станів було опубліковано в 1927-му, яке фактично написав Харрісон на основі досліджень, проведених д-ром Блэлоком. Сам хірург із-за хвороби просто не зміг зібрати все в один працю.

У 1938-му уродженець Каллодена спробував проводити паліативні кардіохірургічні операції, приєднуючи в експериментах ліву підключичну артерію до лівої легеневої артерії. Хоча ці експерименти були невдалими у своєму прямому призначенні, роками пізніше д-р Блелок повернувся до цієї ідеї. Коли Альфреду запропонували посаду начальника хірургії в лікарні Джона Хопкінса в 1941-му, він попросив, щоб його асистент Вів’єн Томас працював разом з ним. Близькі взаємини між ними тривали понад 30 років.

У 1944-му разом з Хелен Тауссіг йому вдалося провести першу в світі успішну операцію 15-місячної дівчинки, використовуючи анастомоз. Кров від лівого шлуночка надходила в мале коло кровообігу; операція отримала назву Анастомоз Блэлока-Тауссіг. Відтепер мова йшла не тільки про порятунок тисячі життів, але і про початок сучасної епохи серцевої хірургії. Станом на 2004-й, лікарі в Сполучених Штатах виконували понад 1.75 млн. операцій на серці в рік.

Д-р Альфред Блелок помер від раку 15-го вересня 1964-го.

У 2003-му програма ‘Американське пригода’ (‘American Experience’) телемережі PBS представила документальний фільм ‘Partners of the Heart’, який розповідав про плідну співпрацю між Блэлоком і Вивьеном Томасом в Університеті Вандербільта і Університеті Джонса Хопкінса. У 2004-му цей проект виграв приз ‘Erik Barnouw Award’ від Організації американських істориків як ‘Кращий історичний документальний фільм’.

Документальна драма ‘Something the Lord Made’ 2004-го, де Блэлока зіграв Алан Рікман (Alan Rickman), виграла ‘Емі’ і приз імені Джорджа Фостера Пібоді (‘Peabody Award’).