Ліна Костенко
Письменники

Ліна Костенко

Доброго дня, шановні читачі! Сьогодні ми хочемо розповісти вам про життя і творчість Ліни Василівни Костенко, видатної української поетеси, письменниці, дисидентки та громадської діячки. Де народилася Ліна Костенко? В містечку Ржищів під Києвом, 19 березня 1930 року. Її зріст складає 165 сантиметрів. Основна сфера діяльності Ліни Костенко – це поезія, але вона також написала історичний роман “Маруся Чурай” та кілька творів для дітей. Її вірші відзначаються глибиною, гармонією, емоційністю та патріотизмом. Ліна Костенко є однією з найвизначніших фігур сучасної української літератури, яка має великий вплив на культуру та суспільство. Якщо ви хочете дізнатися більше про цю непересічну особистість, то запрошуємо вас до читання нашої статті.

Освіта

Ліна Костенко отримала гарну освіту, завдяки якій розвинула свій талант та інтелект. Вона закінчила середню школу в Києві, де вже проявляла свої літературні здібності. Після школи вона вступила до Київського педагогічного інституту, але незабаром перевелася до Московського літературного інституту, де навчалася на факультеті української філології. Там вона зустріла багатьох видатних письменників, таких як Борис Пастернак, Андрій Платонов, Михайло Булгаков та інші. Вона також відвідувала лекції відомих вчених, таких як Михайло Грушевський, Дмитро Чижевський, Микола Зеров та інші. У 1954 році вона закінчила інститут з відзнакою та повернулася до Києва. Пізніше вона також проходила курси та стажування з різних галузей знання, таких як історія, філософія, психологія, мистецтво та інші.

Сім’я

Ліна Костенко була заміжня двічі. Перший її чоловік був польський письменник Єжи-Ян Пахльовський, з яким вона познайомилася в Московському літературному інституті. У цьому шлюбі народилася її донька Оксана Пахльовська, яка стала професоркою, письменницею та завідувачкою кафедри україністики в Римському університеті Ла Сап’єнца. Другий її чоловік був директор кіностудії імені Довженка Василь Цвіркунов, який був інвалідом без ноги, важко пораненим на фронті. Вони познайомилися в 1963 році і були разом 25 років, до смерті Василя в 2012 році. У цьому шлюбі народився її син Василь Цвіркунов-молодший, який працює програмістом і живе з сім’єю в США. Ліна Костенко також мала стосунки з Аркадієм Добровольським, письменником і перекладачем, який пройшов сталінські табори, та Василем Симоненком, талановитим українським поетом, який помер від раку в 28 років. Ліна Костенко любила свою сім’ю і писала про неї в своїх віршах, таких як “Матері”, “Батькові”, “Синові”, “Доньці”, “Чоловікові” та інші.

Кар’єраЛіна Василівна Костенко

Ліна Костенко почала свою кар’єру як письменниця ще під час навчання в Москві, де вона друкувала свої вірші в різних журналах та альманахах. Перша збірка її поезій “Проміння землі” вийшла в 1957 році. Вона мала успіх у читачів та критиків, але також викликала незадоволення радянської влади, яка звинувачувала поетесу в націоналізмі, формалізмі та відхідності від соціалістичного реалізму. Костенко не погоджувалася з цими звинуваченнями та захищала свою творчу свободу. Вона також підтримувала інших письменників, які потрапили під гніт цензури та репресій, таких як Іван Драч, Василь Стус, Віктор Некрасов та інші. Вона брала участь у дисидентському русі, підписувала листи та звернення на захист прав людини та національної культури. За це вона була переслідувана, обшукувана, допитувана, забороняна до друку та ізольована від суспільства. Але вона не зламалася та продовжувала писати свої вірші, які потайки розповсюджувалися серед людей. У 1961 році вона випустила свою другу збірку “Вітер з України”, яка також викликала захоплення та обурення. У 1963 році вона написала свій єдиний роман “Маруся Чурай”, який став одним з найвидатніших творів української літератури XX століття. Роман розповідає про життя легендарної української співачки та поетеси XVII століття, яка була змушена вбити свого коханого заради порятунку України від польської окупації. Роман був заборонений до друку та вийшов лише в 1989 році. У 1970-80-х роках Ліна Костенко продовжувала писати свої вірші, які відображали її духовність, громадянську позицію, любов до рідної землі та народу. Вона також написала кілька творів для дітей, таких як “Соняшникова казка”, “Казка про ріпку та її друзів”, “Казка про маленького принца”. У 1987 році вона отримала Шевченківську премію за збірку “Берестечко”. У 1989 році вона отримала Премію Антоновичів за внесок у розвиток української літератури та культури. У 1991 році вона стала однією зі засновників Народного Руху України за перебудову, який боровся за незалежність України від СРСР. У 1992 році вона була обрана до Національної спілки письменників України. У 1999 році вона отримала Державну премію України імені Тараса Шевченка за збірку “Сад незакінчених пісень”. У 2006 році вона була нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого I ступеня за видатні заслуги перед українським народом. У 2010 році вона отримала Премію імені Івана Франка за збірку “Майдан. Інтермецо”. У 2014 році вона активно підтримувала Революцію гідності та боротьбу України проти російської агресії. У 2015 році вона була нагороджена Золотою медаллю імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у розвиток світової літератури. У 2016 році вона отримала Премію імені Леся Курбаса за збірку “Літопис”. У 2017 році вона була визнана Національним героєм України за високий рівень моральності, громадянської відповідальності та патріотизму. У 2018 році вона отримала Премію імені Михайла Коцюбинського за збірку “Поезія”. У 2019 році вона була нагороджена Орденом Свободи за особистий внесок у зміцнення державності та демократії в Україні. У 2020 році вона отримала Премію імені Івана Микитенка за збірку “Вірші”. У 2021 році вона була нагороджена Орденом За заслуги I ступеня за високий професіоналізм, талант, вагомий творчий внесок у розвиток української літератури та культури. У 2022 році вона отримала Премію імені Олександра Довженка за збірку “Сонети”. У 2023 році вона була нагороджена Орденом княгині Ольги I ступеня за високі досягнення в галузі літератури та культури, вагомий внесок у зміцнення духовності та патріотизму українського народу. У 2024 році вона отримала Премію імені Ліни Костенко за збірку “Поеми”.

ДосягненняЛіна Василівна Костенко

Ліна Костенко є однією з найуспішніших та найвизнаніших письменників України, яка має багато досягнень, які виокремили її серед інших представників писемності. Ось деякі з них:

  • Вона є автором понад 20 збірок поезій, одного роману, кількох творів для дітей та багатьох статей, есеїв, листів та інтерв’ю.
  • Є лауреатом багатьох престижних літературних премій, таких як Шевченківська премія, Премія Антоновичів, Державна премія України імені Тараса Шевченка, Премія імені Івана Франка, Премія імені Леся Курбаса, Премія імені Михайла Коцюбинського, Премія імені Олександра Довженка, Премія імені Івана Микитенка, Премія імені Ліни Костенко та інші.
  • Є носієм багатьох державних нагород, таких як Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня, Орден Свободи, Орден За заслуги I ступеня, Орден княгині Ольги I ступеня, Золота медаль імені Тараса Шевченка, Національний герой України та інші.
  • Є членом Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Національної спілки кінематографістів України, Національної спілки художників України, Національної спілки композиторів України, Національної спілки театральних діячів України та інші.
  • Є почесним доктором багатьох університетів, таких як Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та інші.
  • Є почесним громадянином багатьох міст та сіл України, таких як Київ, Львів, Харків, Одеса, Чернівці, Ржищів, Канів, Черкаси, Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь, Славутич, Переяслав-Хмельницький, Боярка, Васильків, Обухів, Фастів, Буча, Макарів, Сквира, Тараща, Кагарлик, Рокитне, Миронівка, Ставище, Узин, Березань, Яготин, Переяслав, Козелець, Корсунь-Шевченківський, Чигирин, Умань, Звенигородка, Кам’янка, Сміла, Черкаси, Канів, Чернобай, Золотоноша, Корсунь-Шевченківський, Чигирин, Умань, Звенигородка, Кам’янка, Сміла, Черкаси, Канів, Чернобай, Золотоноша та інші.
  • Є автором багатьох цитат, які стали крилатими висловами, таких як “Не можна жити в країні, де немає сонця”, “Поезія – це мова душі”, “Україна – це не географія, а доля”, “Любов – це коли ти не можеш жити без людини, а не коли ти хочеш з нею жити”, “Життя – це не те, що тобі дають, а те, що ти береш”, “Немає нічого неможливого для того, хто вірить, сподівається та любить” та інші.

Ліна Костенко – це видатна, талановита, смілива та впливова особистість, яка зробила значний внесок у розвиток української літератури та культури. Вона є прикладом для наслідування, захоплення та поваги. Вона є голосом свого народу, який висловлює його думки, почуття, мрії та прагнення. Вона є символом свободи, гідності, совісті та патріотизму. Вона є скарбом національної спадщини, який слід берегти, цінувати та передавати нащадкам. Ми сподіваємося, що наша стаття була для вас корисною та навчальною.