Юрій Куклачов

Фотографія Юрій Куклачов (photo Yuriy Kuklachev)

Yuriy Kuklachev

  • День народження: 12.04.1949 року
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія Проживає: Москва,

Біографія

Творчості Юрія Куклачова присвячені сотні публікацій у вітчизняній і світовій пресі. Сам артист є автором декількох книг, серед яких «Мої улюблені кішки» (видана в Парижі), «Котячий будинок», «Юрій Куклачов і його 120 кішок», а також посібники для студентів Циркового училища «Якщо хочеш бути клоуном».

Незважаючи на те, що прізвище Юрія Куклачова дуже циркова і запам’ятовується, він не належить ні до якої циркової династії. Його батьки були інженерами родом з Чеховського району Московської області. Дружина Юрія Дмитровича — Олена — також артистка, працює в Театрі Кішок. Там же працює їх старший син — Дмитро. Молодші діти — Катерина і Володимир — школярі.

Перший виступ Юрія Куклачова відбулося в рамках Всесоюзного огляду художньої самодіяльності, де він був удостоєний звання лауреата. На заключному концерті, який проходив в Цирку на Кольоровому бульварі, вперше вийшов на манеж. На юнака звернули увагу фахівці, запросивши в циркове училище. Так почалася циркова кар’єра без перебільшення унікального, найулюбленішого і яскравого клоуна і дресирувальника Юрія Куклачова.

У 1971 р. Юрій Куклачов закінчив Московське державне училище циркового та естрадного мистецтва. Його педагогом був Н.А.Кісс. Тут починаючий артист цирку тренувався, освоював еквілібр, акробатика, жонглювання. Пізніше Юрій Куклачов закінчив Державний інститут театрального мистецтва за спеціальністю «театральний критик».

З 1971 по 1990 р. — артист «Союзгосцирка». В лютому 1976 р. Юрій Куклачов вперше з’явився на арені цирку з номером, в якому виступала домашня кішка. Чутка про цю подію миттєво поширився по Москві, адже кішка вважалася тваринам, неподдающимся дресируванню, і її поява на арені цирку було сенсацією. На арену вийшов клоун у синьому костюмі, обшитому білим горохом. У нього на плечі сиділа кішка Стрілка, а слідом біг пес Паштет. Вже перша поява цієї компанії викликала гучний сміх глядачів, а саме неймовірне було те, що кішка з арени тікати нікуди не збиралася, вона виступала з артистом, наче була найголовніша.

Створені артистом програми «Кішки і клоуни» і «Місто і світ» підкорили глядачів і у нас в країні і за кордоном. Він побував з гастролями в Румунії (1973), на Кубі (1974), в Канаді (1976), США (1977), Пуерто-Ріко (1978 р.), Німеччини (1980, 1990 рр..), Японії (1981, 1985 рр..), Аргентині (1982), Уругваї, Перу, Венесуелі (1983), Франції (1984, 1994), Ізраїлі (1990, 1992 р.), Нідерландах (1990 р.), Бельгії (1990, 1993 рр..), Великобританії (1991), Італії (1992 р.) та багатьох інших країнах. Під час гастролей у Канаді Ю. Куклачов був удостоєний честі пообідати з прем’єр-міністром країни Трюдо. В Англії, куди з-за прикордонного карантину артистові не вдалося привезти всіх своїх вихованців, він всього за три місяці створив унікальний цирковий номер, головними дійовими особами в якому стали виловлені ним на вулицях або подаровані англійцями кішки. Цей номер був визнаний кращим комедійним номером року, і артист був удостоєний почесного диплома.

Ю. Д. Куклачов — артист багатожанровий. Він і жонглер, і еквілібрист, і музика, і фокусник, і дресирувальник. На переконання самого артиста: «Клоун не той, хто вміє смішити, а той, хто вміє все робити». Бути може, тому він такий популярний серед дітей і дорослих.

У 1990 р. Юрій Куклачов відкрив перший в світі приватний Театр кішок («Кет Хауз»). Розмістився він у приміщенні колишнього кінотеатру «Заклик» на Кутузовському проспекті. Юрій Куклачов і його друзі-однодумці — художники, дизайнери, фотографи — перетворили його в затишний і неповторний світ «Кошкіна Будинку». Тут зручно і весело живеться і режисерам, і артистам, і балетмейстерам, і асистентам, і, звичайно, чудовим кішкам і собакам, а їх в трупі театру вже більше 100. У фойє театру постійно діє виставка кішок, створених руками художників — живопис, графіка, кераміка, дерево, метал… Під час гастролей у Парижі театр був удостоєний Золотого кубка і звання «Самий оригінальний театр у світі». У 1991-1993 рр. при театрі на громадських засадах існувала школа клоунів.

За роки існування театру у Юрія Куклачова утворився тісний творчий союз з відомим кінорежисером, за сумісництвом головним режисером театру, Р. Е. Юнгвальд-Хинкевичем. Ними спільно підготовлені 5 програм: «Викрадачі кішок», «Принц Лускунчик і Щурячий король», «Кішки-клоуни і любов», «Кіт у чоботях проти Карабаса-Барабаса», «Кішки з Всесвіту». На кожне подання приходять діти з дитячих будинків, існують спеціальні пільгові квитки для інвалідів і ветеранів. Театр регулярно проводить благодійні вистави в дитячих та інвалідних будинках, санаторіях для ослаблених дітей у дитячих лікарнях.

Юрій Куклачов брав участь у зйомках понад 50 дитячих передач, він — постійний і бажаний гість програми «на добраніч, малюки», його часто запрошують на найбільш популярні телевізійні шоу. Він знімався у фільмах: «Кіт і клоун», «З доброю посмішкою!», «Вище райдуги». У радянсько-фінляндському фільмі «Лист з Тампере» Куклачов зіграв головну роль, а в радянсько-французької кінокартині йому довелося зіграти разом з видатним французьким актором Марселем Марсо (з технічних причин фільм на широкий екран не вийшов).

У 1977 р. Ю. Д. Куклачов був удостоєний почесного звання «Заслужений артист РРФСР», а в 1979 р. за постановку вистави «Цирк у моєму багажі» і виконання в ній головній ролі — звання «Народний артист РРФСР». Юрій Куклачов — кавалер Ордена Дружби (1995), лауреат премії Ленінського комсомолу (1976).

Самобутній талант відзначений різними зарубіжними призами і нагородами: «Золота корона» в Канаді (1976) за видатні досягнення в дресурі, за гуманне ставлення до тварин і пропаганду цього гуманізму, «Золотий Оскар» в Японії (1981), приз «Срібний клоун» у Монте-Карло, Кубок журналістів світу (1987), звання почесного члена Асоціації клоунів Америки. Юрій Куклачов користується надзвичайною популярністю у Франції. Там йому присвячена ціла глава у підручнику з рідної мови для французьких школярів — «Уроки доброти». А пошта Сан-Марино в знак визнання унікального таланту артиста випустила поштову марку, присвячену Ю. Куклачову, який став другим клоуном на планеті (після Олега Попова), удостоєним такої честі.

Творчості Юрія Куклачова присвячені сотні публікацій у вітчизняній і світовій пресі. Сам артист є автором декількох книг, серед яких «Мої улюблені кішки» (видана в Парижі), «Котячий будинок», «Юрій Куклачов і його 120 кішок», а також посібники для студентів Циркового училища «Якщо хочеш бути клоуном».

У вільний час захоплюється малюванням і різьбленням по дереву.

Живе і працює р. в Москві.