Люсьєн Баллард

Фотографія Люсьєн Баллард (photo Lucien Ballard)

Lucien Ballard

  • День народження: 06.05.1908 року
  • Вік: 80 років
  • Місце народження: Маямі, Оклахома, США
  • Дата смерті: 01.10.1988 року
  • Громадянство: США

Біографія

Американський кінематографіст, оператор-постановник, понад усе відомий спільними роботами з режисером Семом Пекінпа (Sam Peckinpah), серед яких такі фільми? як вестерн 1969 року ‘Дика банда’ (The Wild Bunch). Член Американського співтовариства кінематографістів (American Society of Cinematographers або A. S. C.).

Люсьєн Кіт Баллард народився 6 травня 1908 року в невеликому містечку Майамі, штат Оклахома (Miami, Oklahoma). Він перетворився на мандрівника, коли кинув навчання спочатку в престижному Університеті Пенсільванії (University of Pennsylvania), який входить до Ліги Плюща (Ivy League), і потім в Університеті Оклахоми (University of Oklahoma). У своїх подорожах у пошуках великого шансу Люсьєн дістався до Китаю (China), але був змушений повернутися в Штати америки (United States), так нічого і не знайшовши. Він знайшов роботу на лісопильній фабриці, потім влаштувався землеміром.

Баллард почав працювати над фільмами кінокомпанії ‘Paramount Studios’ в 1929 році. Пізніше він жартував в інтерв’ю, що триденна вечірка в будинку актриси Клара Боу (Clara Bow) переконала його в тому, що кіно – це його покликання. Його першим кроком до кар’єри всесвітньо відомого кінооператора стала завантаження вантажівок студії, потім він став асистентом оператора і в ході п’ятирічного навчання просувався вгору. Баллард часто працював з режисером Йозефом фон Штернбергом (von Josef Sternberg). Фон Штернбергпозволил йому вказати своє ім’я в титрах до фільму ‘Диявол — це жінка’ (The Devil is a Woman) в 1935-му, і в тому ж році вони розділили приз Венеціанського міжнародного кінофестивалю (Venice Film Festival) за «кращу операторську роботу’. Крім того, його часто вибирали такі режисери ‘Paramount’, як Віктор Мілнер (Victor Milner) і Чарльз Рошер (Charles Rosher). До того ж, Баллард освоїв ремесло постановника освітлення і монтажера. Правда, офіційно Баллард отримав своє перше згадування в титрах тільки у фільмі ‘Злочин і покарання’ (Crime and Punishment), екранізації роману Достоєвського (Fyodor Dostoevsky), режисером якої був все той же фон Штернберг. У наступному році вони працювали разом над музичною мелодрамою ‘Король видаляється’ (The King Steps Out), але незабаром їх співпраці прийшов кінець, після сварки – оператор і режисер не поділили контроль над візуальними ефектами. Баллард перейшов на студію ‘Columbia Pictures’, де пропрацював п’ять років оператором-постановником фільмів категорії ‘В’.

У 1940-му Баллард перейшов на роботу до ексцентричному мільйонерові Говарду Хьюза (Howard Hughes). Зокрема, саме він працював над скандально відомим вестерном ‘Поза законом’ (The Outlaw) з Джейн Рассел (Jane Russell) у головній ролі, разом з головним оператором Греггом Толандом (Gregg Toland) і режисером Говардом Хоуксом (Howard Hawks). Фільм знімався в 1940-1941, але з-за перфекціонізму Хьюза і неприємностей з цензурою вийшов на екрани тільки в 1946-м. Оскільки декольте Джейн Рассел було на той час одним з чудес світу, операторам довелося чимало потрудитися над нетрадиційними ракурсами, знімаючи таку хвилюючу натуру.

На зйомках фільму жахів ‘Мешканець’ (The Lodger) в 1944-му Баллард познайомився з актрисою Мерл Оберон (Merle Oberon). Вони були одружені з 1945 по 1949 рік. Після того, як вона потрапила в страшну автокатастрофу, Баллард придумав встановлювати світло поруч з камерою, щоб забезпечити попадання прямого світла на обличчя – це допомагало скоротити дефекти особи (у Мерл залишилися шрами після аварії). Пристрій, назване ‘Обі’ (Obie), одержало широке поширення в кіноіндустрії.

Після Хьюза Баллард працював зі студіями ‘RKO’ і ’20th Century Fox’, де придбав репутацію чудового майстра в роботі з кольоровими і широкоекранними фільмами. Його часто запрошував старий друг Генрі Хетеуей (Henry Hathaway), який став відомим режисером вестернів. Вони разом працювали над фільмами ‘Дипломатичний кур’єр’ (Diplomatic Courier) і » Вождь червоношкірих та інші…’ (O. Henry’s Full House) в 1952-му, ‘Принц Веліант’ в 1954-му, ‘Сини Кеті Елдер’ (The Sons of Katie Elder) у 1965-му, ‘Невада Сміт’ (Nevada Smith) в 1966-м і ‘Справжня витримка’ (True Grit) в 1969-м. Крім того, величезним успіхом користувалися його роботи з режисерами Баддом Боттичером (Budd Boetticher) і Семом Пекінпа.

Люсьєн Баллард загинув 1 жовтня 1988 року в автомобільній аварії на Ранчо Міраж, Каліфорнія (Rancho Mirage, California), у віці 80 років. Він потрудився над 135 фільмами за 55 років кар’єри в кіно. Від першого шлюбу з Маргарет Макліллан (Margaret McLeallan), що тривав з 1928 по 1944 рік, у Балларда залишилося двоє дітей.