Гаджі Абашилов

Фотографія Гаджі Абашилов (photo Gadji Abashilov)

Gadji Abashilov

  • Рік народження: 1950
  • Вік: 58 років
  • Місце народження: с. Согратль, Дагестанська АРСР, Росія
  • Дата смерті: 21.03.2008 року
  • Рік смерті: 2008
  • Громадянство: Росія

Біографія

Голова Державної телевізійної і радіомовної компанії «Дагестан» з січня 2007 року, колишній заступник міністра у справах інформації, національної політики та зовнішніх зв’язків республіки Дагестан, колишній головний редактор газети «Молодь Дагестану». Був убитий у Махачкалі в березні 2008 року.

Гаджі Ахмедович Абашилов народився в 1950 році в селі Согратль Гунибского району Дагестанської АРСР. Відомо, що він закінчив факультет іноземних мов Дагестанського державного університету і в якості офіцера два роки прослужив у лавах Радянської Армії.

У 1975 році Абашилов почав працювати в органах ВЛКСМ. Спочатку він був секретарем комітету комсомолу політехнічного технікуму, а в кінці 1980-х років був призначений секретарем Дагестанського обкому ВЛКСМ.

У 1990 році Абашилов обійняв посаду головного редактора громадсько-політичної газети «Молодь Дагестану» (в 1990-1991 роках поєднував її з посадою секретаря обкому комсомолу).

У березні 1999 року Абашилов, який став до того часу відомим в республіці журналістом, був обраний депутатом Народних зборів Дагестану. У травні 2006 року він був призначений на посаду заступника міністра у справах інформації, національної політики та зовнішніх зв’язків. У тому ж році Абашилов фігурував в пресі як учасник ХІІ конференції Дагестанського відділення Аграрної партії Росії.

У січні 2007 року Абашилов був призначений головою Державної телевізійної і радіомовної компанії (ДТРК) «Дагестан» — філії ВГТРК «Росія». При цьому він продовжив співпрацю з газетою «Молодь Дагестану» — вів авторську «Колонку Гаджи Абашилова» (редакції видання в вересні 2007 року очолив його син Шаміль Абашилов). При цьому Гаджі Абашилов деякий час продовжував обіймати посаду заступника міністра у справах інформації, національної політики та зовнішніх зв’язків республіки. Сам журналіст в інтерв’ю «Молодь Дагестану» розповідав, що в уряді розглядався і варіант призначення його на пост глави міністерства. Проте задля збереження «балансу національного у верхах» від введення Абашилова в уряд довелося відмовитися (в іншому випадку кабінет міністрів довелося б покинути кумыку Бекмурзе Бекмурзаеву, що порушило б влаштовують громадськість пропорції національностей в органах державної влади). «Коли Президент роз’яснив мені свою позицію, жодних заперечень у мене не виникло», — підкреслював Абашилов.

Увечері 21 березня 2008 року столиці Дагестану Махачкалі, в мікрорайоні «Узбек-містечко» машина Абашилова була розстріляна невідомі з автоматичної зброї, після чого злочинці виїхали на «Жигулях» дев’яносто дев’ятої моделі. Від отриманих травм глава ДТРК помер на місці, а його водій Ахмед Абакаров з важкими пораненнями був госпіталізований. За фактом загибелі Абашилова було порушено кримінальну справу за статтею 105 КК РФ (вбивство). Генеральний прокурор РФ Юрій Чайка узяв розслідування під свій особистий контроль.

Представники слідчих органів Дагестану висловили думку про зв’язок злочину з професійною діяльністю Абашилова (колеги називали його непримиренним і лютим борцем з екстремізмом). Розглядалися ними й інші версії вбивства, зокрема — вбивство на побутовому ґрунті.

Між тим ЗМІ відразу ж пов’язали це злочин з подією в ті ж добу в Москві вбивством кореспондента Першого каналу Ільяса Шурпаєва, автора численних репортажів про події в Дагестані і Абхазії. Зазначалося, що обидва журналіста були згадані в «чорному списку» дагестанської газети «наш час» (до нього увійшли ті, кого генеральний директор газети Різван Різванов не хотів бачити на сторінках видання і редакції). У свою чергу, Різванов спростував інформацію про список. «Все це неправда і вигадки», — підкреслив він.

Абашилов — лауреат Державної премії Республіки Дагестан. Він був удостоєний звання «Заслужений працівник культури Республіки Дагестан», нагороджений медаллю «Героїчну працю» за роботу в студентському будівельному загоні. У пресі Абашилов згадувався не тільки як журналіст, але і як автор книг «Караван», «Експансія», «Позиція», «Альтернатива», «Рубежі», «Лінія життя».