Жаклін Дюрран

Фотографія Жаклін Дюрран (photo Jacqueline Durran)

Jacqueline Durran

  • Громадянство: Великобританія

    Біографія

    Британська художниця по костюмах, що працювала над фільмом ‘Гордість і упередження’ (Pride & Prejudice, 2005). В даний час Жаклін працює над костюмами до останньої екранізації ‘Анни Кареніної’ (Anna Karenina).

    Жаклін Дюрран стала володаркою британської премії BAFTA, Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (British Academy of Film and Television Arts), за роботу над драмою 2004 року ‘Віра Дрейк’ (Vera Drake) з Імельда Стонтон (Imelda Staunton) в головній ролі. Вона привернула до себе підвищену увагу після виходу чергової екранізації остиновского роману ‘Гордість і упередження’ в 2005 році, за який дизайнер по костюмах отримала номінацію на премію «Оскар» (Oscar Awards) і отримала Супутникову нагороду (Satellite Award). Крім того, Жаклін Дюрран знову претендувала на премію Американської кіноакадемії на 80-й церемонії вручення «Оскар» за фільм «Спокута’ (Atonement), британську військову драму з Кірою Найтлі (Keira Knightley) в головній ролі.

    З 1984 по 1988 рік Дюрран вчилася в Університеті Сассекса (University of Sussex), який закінчила з дипломом бакалавра в галузі філософії з відзнакою. У 1994-1996 роках вона вивчала історію дизайну костюма в Королівському коледжі мистецтв (Royal College of Art).

    У 2006 році Жаклін отримала пропозицію приєднатися до Американської академії кінематографічних мистецтв і наук (

    Academy of Motion Picture Arts and Sciences, AMPAS), тієї самої, що вручає ‘Оскар’.

    Жаклін заміжня за продюсером і кінематографістом Майклом Елліоттом (Michael Elliott), який працював над такими фільмами, як «Енігма’ (Enigma, 2001) і «Антихрист’ (Antichrist, 2009).

    За словами самої художниці, британську кіноіндустрію відзначають досить-таки невеликі масштаби, і якщо придивитися, майже завжди можна вгадати, хто з її колег працював над тим чи іншим фільмом. Зазвичай вважається, що дизайнери не повинні мати власного стилю, і їх роботи мають виражати бачення режисера або директора фільму, але це тонка грань, яка часто порушується. Важливо стежити за тим, щоб костюми не відволікали на себе занадто багато уваги, не дуже виділялися. Іноді, звичайно, костюми виходять абсолютно фантастичними, але все одно вони повинні підкорятися сценічному почуттю міри. Адже якщо герої фільму з’являться на похоронах, скажімо, своєї матері в екзотичних костюмах, навряд чи глядач зможе усвідомити їх втрату.

    Дюрран працювала в декількох фільмах режисера Майка Лі (Mike Leigh) – в ‘Вірі Дрейк’, у драмі «Все або нічого’ (All or

    Nothing, 2002), соціальної комедії ‘Безтурботна’ (Happy-Go-Lucky, 2008) і трагікомедії ‘Ще один рік’ (Another Year, 2010), — і вона впевнена, що у фільмах цього режисера костюми завжди найточнішим чином підходять своїм героям і атмосфері картини. Після того, як актори якийсь час репетирують свої ролі, вона приходять в костюмерний цех, і дизайнери розмовляють з ними, з’ясовуючи, що за люди їх персонажі. Жаклін просить представити їх, де б їх персонаж купував одяг, скільки грошей він міг би дозволити собі витратити на неї і так далі. Тільки отримавши і обробивши масу інформації, вона починає одягати своїх підопічних.

    Так у Имельды Стонтон в ‘Вірі Дрейк’ було три сукні, і вона носила одне плаття по понеділках і вівторках, інше плаття по середах, четвергах і п’ятницях, і третє у вихідні дні.

    На зйомках ‘Гордості і упередження» були свої труднощі. Після обожненої в усьому світі екранізації 1995 року досить складно було знайти власний погляд на зовнішній вигляд героїв, не повторюючись. Дізнавшись, що книга була написана в 1796 році, дизайнери вирішили відмовитися від традиційного ампіру і повернутися на крок назад, до більш або менш е

    стественной талії. Однією з основних речей, на яких наполягав директор Джо Райт (Joe Wright), був провінційний вигляд сестер Беннет (Bennet), хоча дизайнери, звичайно, постаралися підкреслити одягом особливості їх характерів. Що стосується містера Дарсі (Darcy), його костюм пережив кілька етапів. Якщо на початку історії це застебнутий на всі гудзики елегантний джентльмен, то з розвитком подій змінюється не тільки його поведінка, але й одяг. У сцені, коли Дарсі в сорочці і наброшенном на плечі пальто йде через туман, він практично роздягнений за мірками 18-го століття. Настільки ж відкритою робиться до цього часу його душа.

    Однією з найбільш складних робіт для Жаклін став костюм Тільди Суінтон (Tilda Swinton) в драмі «Молодий Адам’ (Young Adam). Витончена і стрімка актриса була така далека від потрібної режисерові образу грубою і непривабливою жінки з баржі, що у Дюрран просто руки опускалися. Суінтон була надзвичайно красива в найжахливіших затрапезных нарядах, які вигадувала для неї Жаклін, і як і раніше виглядала незвичайно, так що художниці довелося поборотися, щоб створити з допомогою костюмів потрібне враження.