П’єр Карден

Фотографія П'єр Карден (photo Pierre Cardin)

Pierre Cardin

  • День народження: 07.07.1922 року
  • Вік: 94 року
  • Місце народження: Венеція, Італія
  • Громадянство: Франція

Біографія

Жива легенда світової моди, Карден прославився своїм авангардним стилем і дизайном ‘космічної ери’. Кутюр’є віддає перевагу геометричним формам і орнаментам, часто ігноруючи жіночу форму.

Карден — один з першопрохідців стилю унісекс, де багато експериментував і не завжди доцільно. Він заснував свій Будинок Моди в 1950-му і представив своє ‘сукня-міхур’, яке увійшло в історію моди, в 1954-м.

П’єр Карден народився 2 липня 1922-го, в Сан-Б’яджо-ді-Каллальта (San Biagio di Callalta), недалеко від Тревізо (Treviso). Він отримав освіту в центральній частині Франції (France). У 14 років Карден став підмайстром кравця, вивчав основи дизайну одягу і переймав відомості про її конструкції.

У 1939-му П’єр пішов з дому і влаштувався в ательє в Віші (Vichy), де почав краяти костюми для жінок. Під час Другої світової війни Карден працював у Червоному Хресті, де перейнятий гуманістичними ідеями, з якими не розлучається донині.

Карден перебрався в Париж (Paris) в 1945-му, де вивчав архітектуру і працював з будинком моди Жанни Пакен (Jeanne Paquin). Він також представляв інтереси Ельзи Скіапареллі (Elsa Schiaparelli), а потім став головою ательє по пошиттю одягу ‘Christian Dior’ в 1947-м. Приблизно в цей же період П’єру було відмовлено у робочому місці в компанії ‘Balenciaga’.

Свій власний модний будинок Карден відкрив у 1950-м. Сходження до слави розпочалося із створення 30 костюмів для «вечірки століття’, бал-маскараду, який відбувся 3 вересня 1951-го в ‘Палаццо Лабіа’ у Венеції (Місті). На одяг ‘від-кутюр’ П’єр переключився в 1953-м.

Карден став першим кутюр’є, який закріпив за Японією (Japan) статус ринку високої моди. У Країні висхідного солн

ца модельєр побував у 1959-м. В цьому ж році П’єра виключили з Синдикату Високої моди — за запуск колекції прет-а-порте в універмагах ‘Printemps’. Він став першим кутюр’є в Парижі, хто ‘опустився до рівня готової колекції, однак незабаром синдикат прийняв Кардена назад.

У 1960-х Карден почав практикувати те, що нині використовується на постійній основі. Мова про системи ліцензування, що застосовуються в секторі моди. Колекції П’єра, випущені в цей період, здивували всіх — вперше з’явилися на одязі логотипом модельєра.

П’єр пішов з Синдикату Високої моди в 1966-му і почав показувати свої колекції на власному майданчику, ‘Espace Cardin’ (колишній театральний комплекс ‘Théâtre des Ambassadeurs’), відкритої біля посольства США в Парижі в 1971-м ‘Espace Cardin’ також використовувалася для просування нових талантів, у тому числі театральних колективів і музикантів.

Карден працював за контрактом з ‘Пакистанськими Міжнародними авіалініями’, для яких створив уніформу. Миттєво стала хітом, уніформа використовувалася з 1966-го по 1971-й.

У 1971-му модельєр вдихнув нове життя в Баронг Тагальська, традиційну філіппінську чоловічу сорочку. Новий дизайн був схвалений філіппінським президентом Фердинандом Маркосом (Ferdinand Marcos).

Карден залишався членом французької Федерації Високої моди і прет-а-порте з 1953-го по 1993-й.

Як і багато інші нинішні модельєри, П’єр вирішив у 1994-му показати свою колекцію лише невеликому колу обр

анных клієнтів та журналістів. Після перерви в 15 років Карден продемонстрував свої нові творіння перед групою зі 150 журналістів у своєму домі міхурі у Каннах (Cannes).

П’єр прийшов у промисловий дизайн, розробивши тринадцять основних дизайнерських ‘тем’, які стали використовуватися для різної продукції.

Модельєр був пов’язаний контрактом з ‘American Motors Corporation’ (AMC). Після успіху створеного Альдо Гуччі (Aldo Gucci) інтер’єру салонів автомобілів ‘Hornet Sportabout’, корпорація AMC використовувала тему Кардена — для авто ‘AMC Javelin’, запущеного у виробництво в середині 1972-го. Таким чином, ‘AMC Javelin’ став одним з перших американських автомобілів, чий дизайн оперення був створений відомих французьким модельєром.

Кілька оновлень спеціального варіанти інтер’єру ‘Javelins’ було зроблено в 1973-м. протягом двох модельних років, в загальній складності, 4152 авто ‘AMC Javelins’ обзавелися сміливим різнобарвним малюнком у смужку, в китайських кольорових тонах — червоних, сливових, білих і срібних — на основному чорному тлі.

Автомобільний дизайн ‘Cardin Javelins’ також припускав наявність емблем проектувальника на передніх крилах і використання особливого набору кольорів для кузова, включаючи такі комбінації, як ‘Trans Am Red’, ‘Snow White’, ‘Stardust Silver’, ‘Blue Diamond’ і ‘Wild Plum’. Тим не менш, для 12 автомобілів з дизайном Кардена використовувався спеціально замовлений ‘дуже темний відтінок чорного кольору’ (‘Midnight Black’).

Всерйоз захоплений геометричними фігурами, Карден в 1975-му використовував один із своїх об’єктів фетишизму — форму міхура — для своєї монументальної роботи. Модельєр побудував ‘Le Palais Bulles’ (англ. ‘Bubble House’), будинок-міхур, вдавшись до послуг угорського архітектора Антті Ловага (Antti Lovag).

Природно, внутрішнє оздоблення будинку-міхура заповнено оригінальними творіннями П’єра. Загальна площа будови — 1200 квадратних метрів. В будинку-міхурі десять спалень, оформлених творами сучасних художників, і вітальня з панорамними вікнами.

Карден купив ресторан ‘Максим’ в 1981-м; незабаром були відкриті філії в Нью-Йорку (New York), Лондоні (London) та Пекіні (Beijing). В даний час функціонує мережа готелів ‘Максим’. Під цим же ім’ям випускається ряд харчових продуктів.

У 2001-му П’єр купив руїни замку в Лакосте, департамент Воклюз (Lacoste, Vaucluse), де колись проживав Маркіз де Сад (Marquis de Sade). Карден частково відновив замок, де проводив музичні та танцювальні фестивалі, в тому числі разом з Марі-Клод Пьетрагала (Marie-Claude Pietragalla).

Карден — власник палаццо ‘Ca’ Bragadi’ у Венеції. Модельєр стверджував, що палац-особняк колись належав Джакомо Казанові (Giacomo Casanova), але, насправді, це був будинок Джованні Брагадін-ді-Сан-Кассіана, веронського єпископа і венеціанського старійшини.

Довгі роки союзником, другом, коханцем і бізнес-партнером П’єра залишався Андре Олівер (Andre Oliver).