Хідехіко Яманэ

Фотографія Хідехіко Яманэ (photo Hidehiko Yamane)

Hidehiko Yamane

  • Громадянство: Японія

    Біографія

    Японський дизайнер, засновник і власник компанії ‘EVISU’, яка випускає джинсовий одяг для чоловіків і жінок. Продукція ‘EVISU’ продається в універмагах Японії (Japan), Китаю (China), Великобританії (UK), Гонконг (Hong Kong), Малайзії (Malaysia), Сінгапуру (Singapore) і Таїланд (Thailand).

    Хідехіко Яманэ – завзятий рибалка, і він навіть знімався в телепрограмах японського каналу, присвяченого риболовлі. Його компанія названа на честь японського божества на ім’я Ебісу (Ebisu), одного з семи богів удачі і процвітання, і, що, напевно, ще важливіше — покровителя риболовлі і наполегливої праці. Ебісу зазвичай зображується з рибиною і вудкою. Варто зазначити, що гроші і риболовля – це всього лише дві з п’яти улюблених речей дизайнера на цьому світі. Інші три – це жінки, пиво і гольф. У будь-якому порядку.

    Більше двадцяти років цей оригінальний джинсовий бренд знайомить модників усього світу з високоякісним японським денімом. Унікальність джинсів ‘EVISU’ полягає в поєднанні традиційних вінтажних деталей, безлічі ручних операцій і особливого стилю, який ось уже третє десятиліття перебуває на вістрі моди. ‘EVISU’ зіграв ключову роль в історії сучасного деніму, оскільки створення бренду стало тим кроком, з якого почалося японське рух ‘Replica Move

    ment’, об’єднав сотні брендів.

    Компанія ‘EVISU’ була заснована в 1991 році в Осаці (Osaka). Спочатку це було маленьке виробництво, випускало щодня не більше 14 пар джинсів. На кожну пару наносився вручну що став згодом знаменитим логотип у вигляді стилізованої чайки.

    Сьогодні ‘EVISU’ домоглася визнання в якості одного з тих брендів, джинси від якого обов’язково повинні бути в гардеробі любителя або любительки деніму з самих різних вікових, культурних та соціальних груп. Їх із задоволенням купують і колекціонери, і хіпстера. В Японії ‘EVISU’ буквально вразили уяву одержимою модою молоді та стимулювали відродження інтересу до винтажному дениму, який з тих пір поширився по всій планеті.

    Для свого творця і натхненника Хідехіко Яманэ ‘EVISU’ спочатку була, швидше, зримим втіленням улюбленої справи, ніж комерційним підприємством, єдина мета якого – приносити прибуток, і, незважаючи на феноменаль

    ний комерційно успіх, мета ‘EVISU’ не змінилася. Для компанії і працюючих у ній людей найголовніше – це створювати продукцію високої якості, яка довгі роки буде радувати своїх власників. Це основний принцип існування ‘EVISU’, і саме він визначив її позицію в якості ікони джинсового моди.

    Ідея, яка привела до появи на світ джинсів ‘EVISU’, полягала в тому, що Яманэ прийшло на розум відтворити ідеальну пару вінтажних джинсів, і він витратив на це підприємство кілька років. Яманэ навчався на кравця, але його любов до вінтажним джинсів і розчарування сучасним мас-маркетом привели його спочатку в торгівлю вінтажній одягом, а потім – не те щоб дуже несподівано, швидше, навпаки, — до створення і продажу джинсів в стилі ретро. Між іншим, пошиття вінтажних штанів – не така вже проста задача, особливо якщо врахувати, що для їх виробництва знадобилися машини, які не випускалися до того моменту вже років сорок. Але Яманэ, який

    збирав їх по всій країні, іноді з окремих деталей, вдалося і це.

    На початку 90-х років Яманэ представив аудиторії лінію чоловічого джинсового одягу, за якою послідували колекції для рибалок і гольфістів. У 1999 до них приєдналася лінія жіночого одягу під назвою ‘Evisu Donna’, і бренд, вийшовши за традиційні рамки джинсових марок, остаточно перетворився на повноцінну компанію по створенню одягу і законодавця нової моди. В даний час у ‘EVISU’ 65 магазинів в одній тільки Японії. У 2009 році компанія пережила велике оновлення, і до команди в якості генерального і креативного директора приєднався Скотт Моррісон (Scott Morrison), один із засновників ‘Paper Denim & Cloth’ і ‘Earnest Sewn’.

    У березні 2006 року Токійська окружна прокуратура запідозрила Яманэ в ухиленні від сплати податків. Його і пару інших бізнесменів звинуватили в приховуванні більше 500 мільйонів ієн доходу і невиплаті близько 160 мільйонів ієн податків протягом трьох років.