Hermes

Фотографія Hermes (photo Hermes)

  • Рік народження: 1837
  • Вік: 178 років
  • Громадянство: Франція

Біографія

‘Hermes’ або ‘Hermès International S. A’ – французький Модний дім, заснований у 1837-м. Спеціалізується на шкіргалантерею, парфумерії, предметах розкоші, готової одязі та аксесуарах. На логотипі компанії з 50-х років 20-го століття красується запряжена графська віз.

Сімейство Ермес (Hermès) – нащадки німецьких протестантів; у Франції (France) Эрмесы осіли в 1828-м.

У 1837-му Тьєррі Ермес (Thierry Hermès) заснував у Парижі (Paris) першу майстерню; торгувала ця майстерня елітної упряжжю і ременями. Серед клієнтів Тьєррі переважали представники дворянських кіл.

Від Тьєррі Эрмеса керівництво майстернею перейшло до його сина, Шарлю-Емілю Эрмесу (Charles-Émile Hermès); саме при ньому майстерня переїхала на вулицю Фобур-Сент-Оноре (Faubourg Saint-Honoré) – там вона, до речі, знаходиться і донині.

На новому місці Ермес почав торгувати сідельним спорядженням – причому, що цікаво, торгівля велася і в роздріб. З допомогою своїх синів – Адольфа (Adolphe) і Еміля-Моріса (Émile-Maurice) – Шарль-Еміль зумів зацікавити чимало багатих покупців з Європи (Europe), Північної Африки (North Africa), Росії (Russia), Азії (Asia) і обох Америк (America).

У 1990-му компанія представила світу спеціально розроблену сумку для зберігання сідельних приладдя.

Після відходу Шарля-Еміля на спокій Адольф і Еміль-Моріс перейменували компанію в ‘Hermès Frères’; незабаром після цього Еміль-Моріс став особистим постачальником російського царя.

До 1914-го на братів працювало близько 80 майстерних ремісників. Наступним важливим досягненням Еміля-Моріса стало отримання ексклюзивних прав на використанням застібки-блискавки – саме в його продукції французи вперше побачили цей звичний всім сучасним людям замок. У 1918-му компанія випустила першу шкіряну куртку на блискавці; призначалася вона для гри в гольф.

У 1922-му фірма почала випускати шкіряні сумочки – за чутками, після того, як Емілю-Морісу на бідний вибір у вже існуючих магазинах поскаржилася улюблена дружина.

У 1951-му Еміль-Моріс помер; місце його зайняв Робер Дюма-Ермес (Robert Dumas-Hermès). Робер став першим керівником компанії, що не є прямим нащадком її засновника – в клан Эрмесов його привела вдала весілля.

Під керівництвом Дюма-Эрмеса компанія випускала сумочки, ювелірні прикраси і аксесуари; особливо Робера цікавили різні варіанти використання шовкових шарфів. Останнє захоплення, втім, не пішло йому на користь – шарфи якраз почали потроху виходити з моди.

У 70-х справи компанії все ще йшли відносно вдало; на жаль, конкуренти почали потроху обходити дітище Тьєррі Эрмеса. Багато в чому в бідах компанії прийнято звинувачувати її пристрасть до виключно натуральним матеріалам – конкуренти, між тим, вже давно і успішно освоїли численні штучні матеріали. Ситуацію зміг змінити лише син Робера, Жан-Луї Дюма (Jean-Louis Dumas); саме йому належало авторство ряду надто цінних ідей, на зразок проекту по випуску лінії столових приладів. Неминучий, здавалося б, крах вдалося запобігти.

У 90-х Дюма почав поступово нарощувати кількість фірмових магазинів – щоб точніше контролювати продажу; в 1996-му йому навіть вдалося відкрити бутік у Пекіні (Beijing). Дочірні проекти Жан-Луї, навпаки, потроху ліквідував.

У 1997-му Жан-Луї найняв керувати лінією готової жіночого одягу бельгійського дизайнера Мартіна Марджиелу (Martin Margiela).

У січні 2006-го Жан-Луї Дюма пішов на заслужений спокій; в 2010-му, після тривалої хвороби він помер. На посаді керівника фірми його змінив Патрік Тома (Patrick Thomas) – ставши першим в історії компанії керівником, не мали до Эрмесам взагалі ніякого відношення.