Франциско Коста

Фотографія Франциско Коста (photo Francisco Costa)

Francisco Costa

  • День народження: 10.05.1961 року
  • Вік: 55 років
  • Місце народження: Гуарані, Франція
  • Громадянство: Франція

Біографія

У 2001-му Костою зацікавився сам Келвін Кляйн (Calvin Klein) – про талановитого дизайнера йому розповів його партнер, Баррі Шварц (Barry Schwartz). У вересні 2003-го 42-річний Франциско став провідним дизайнером модного будинку – до речі, незадовго до цього проданого Клейном групі ‘Phillips-Van Heusen’ за 730 мільйонів.

Народився Коста в Гуарані, Бразилія (Guarani, Brazil); він був четвертим з п’яти дітей Марії-Франциски Коста (Maria-Francisca Costa), господині місцевої фабрики дитячого одягу. У свій час Марія починала як звичайний комівояжер – і лише потім доросла до повноправного керуючого. Батько Франциско, Джейсі Невес да Коста (Jacy Neves da Costa), з модним бізнесом пов’язаний ніяк не був – він керував невеликим ранчо. Інтерес до створення нової одягу та організації культурних заходів виник у Кости досить рано – у своєму рідному містечку серед 8000 жителів він влаштовував справжні модні покази, збираючи кошти на благодійність. Чималу роль в його становленні як ділової людини зіграла, зрозуміло, мати – вона відрізнялася неймовірною енергетикою і користувалася в місті величезною популярністю; Франциско згадує, що за обіднім столом у його родині іноді з’являлося по 15 чоловік.

У 1981-му Марія Франциска з

закінчувалася; Коста разом з одним перебрався в Нью-Йорк (New York City). У той час 20-річний юнак ще толком не говорив по-англійськи; в першу чергу він вступив на курси мови в місцевий коледж. Паралельно з англійською Франциско вивчав і модне справа – в Технологічному інституті моди (Fashion Institute of Technology). Роботу Коста отримав у Герберта Руника (Herbert Rounick) – його манхеттенська компанія ‘Seventh Avenue’ робила одяг для Оскара де ла Рента (Oscar de la Renta) і Білла Бласса (Bill Blass). Через деякий час Руник помер; Франциско перебрався під початок до де ла Ренти і зайнявся японськими проектами компанії. Пізніше Коста зізнається, що саме Оскару він зобов’язаний практично всім, що знає про створення одягу – та й про життя в цілому. Пропрацював на де ла Ренту Франциско 5 років.

У 2001-му Костою зацікавився сам Келвін Кляйн (Calvin Klein) – про талановитого дизайнера йому розповів його партнер,

Баррі Шварц (Barry Schwartz). У вересні 2003-го 42-річний Франциско став провідним дизайнером модного будинку – до речі, незадовго до цього проданого Клейном групі ‘Phillips-Van Heusen’ за 730 мільйонів.

Ще до знайомства з Клейном Коста встиг попрацювати на ‘Gucci’ – там він обіймав посаду асистента Тома Форда (Tom Ford); першим їхнім проектом стала колекція Шер (Cher Collection). В кінці 2003-го Коста розглядався в якості одного з найбільш ймовірних кандидатів на місце Форда – той саме збирався покинути компанію і вирушити на заслужений відпочинок.

В ‘Calvin Klein’ Коста не став витрачати надто багато часу на розігрів і практично відразу почав працювати над новими модними колекціями. Рішення, які він приймав, за мірками компанії виглядали досить незвичайними: вбрання від Франциско були куди як більш жіночними і легкими, ніж класичні костюми від Кляйна. Так, у весняній колекції 2004-го Кос

та зробив наголос на брючні костюми; у своїй новій лінії він прагнув максимально акцентувати увагу на тій волі, що дадуть його вбрання покупцям; вечірні сукні від Франциско оголювали куди більше, ніж зазвичай – демонструючи оточуючим не тільки витончену шкіру їх власниць, але і їх нижня білизна. Не слід, втім, думати, що Коста схиблений на оголеній натурі – сексуальні костюми приваблюють його тому, що дають можливість жінці розкритися в істинно чуттєвому плані.

Працює на ‘Calvin Klein’ Франциско і донині; кожен рік він представляє увазі публіки все нові і нові незвичайні проекти. Діяльність його неодноразово відзначалися найвищими нагородами модного світу на кшталт премії Ради Модних Дизайнерів Америки (Council of Fashion Designers America) за кращу лінію жіночого одягу в березні 2006-го і липні 2008-го і Національної Дизайнерської Премії (National Design Award) у 2009-м.