EDUN

Фотографія EDUN (photo EDUN)

  • Рік народження: 2005
  • Вік: 10 років
  • Громадянство: Ірландія

Біографія

Головна місія ‘EDUN’ полягала в тому, щоб налагодити торговельні відносини з Африкою (Africa) і допомогти їй зайняти своє гідне місце в модній індустрії.

EDUN. Ірландський модний бренд.

Боно і його дружина проконсультувалися з економістом Колумбійського Університету Джеффрі Саксом, який порадив їм продовжити свій проект, незважаючи на величину боргу бренду ‘EDUN’ в €8.7 млн. З моменту свого заснування компанія ‘EDUN’ випустила близько 700 тис. футболок. За підрахунками, до 2013-го бренд ‘EDUN’ буде виробляти 40% всієї модної продукції Африки.

Ірландський прогресивний бренд ‘EDUN’ був заснований навесні 2005-го Боно (Bono), вокалістом рок-групи ‘U2’, його дружиною, підприємцем і активістом Елі Хьюсон (Ali Hewson), і американським дизайнером Роганом Грегорі (Rogan Gregory). Головна місія ‘EDUN’ полягала в тому, щоб налагодити торговельні відносини з Африкою (Africa) і допомогти їй зайняти своє гідне місце в модній індустрії.

Щоб домогтися бажаного, компанія ‘EDUN’ вклала чималі суми у розвиток африканського виробництва, починаючи з органічної бавовни. Здійснюючи фінансування на глобальному рівні, бренд ‘EDUN’ проводив навчання робітників на фабриках, де виготовляється одяг, головним чином, в Африці. Однак Елі і її чоловік визнали, що спочатку вибрали неправильну стратегію. Це призвело до падіння якості продукції, проблем з африканськими постачальниками, порушують строки поставки товарів, і т. д. В результаті, компанія ‘EDUN’ втратила в 2007-му € 9.7 млн., а до кінця 2008-го заборгувала €8.7 млн.

Про труднощі ведення бізнесу та покращення життя в Африці Хьюсон заявила: «Ми почували себе так, немов зазнали поразки відразу на двох фронтах. Ми як би говорили: ‘Ми не в силах домогтися бажаного’, підтверджуючи слова інших компаній: «Ну що, бачите? Ми завжди знали це’. Але ми зібралися з духом і сказали: Ми залишаємося. Ми зробимо так, що все запрацює’.

Елі і Боно проконсультувалися з друзями, в тому числі з економістом Колумбійського Університету (Columbia University) Джеффрі Саксом (Jeffrey Sachs), який порадив їм продовжувати проект.

Подружжя вклали близько $ 20 млн. зі свого гаманця у марку ‘EDUN’, і в травні 2009-го 49% компанії придбав французький конгломерат ‘LVMH’. Він допоміг бренду ‘EDUN’ знайти нового менеджера і нового дизайнера. Роган Грегорі залишив ‘EDUN’ ще два роки тому, т. к. Хьюсон і Боно не погодилися відкрити виробничу гілку в Китаї (China), не бажаючи порушувати своєї первісної місії. Новим креативним директором була призначена Шарон Вакоб (Sharon Wauchob).

У 2010-му за ініціативою підрозділу ‘Edun Live’ в Африці був поставлений наголос на виготовлення футболок, а також основний джинсового одягу і топів. В цьому ж році компанія ‘EDUN’ підрахувала, що 15% від всіх її продажів доводиться на бік Африки. До березня 2011-го в Африці функціонувало вісім фабрик, на які припадало 37% африканської модного продукції. За підрахунками Хьюсон, до 2013-го цей показник повинен був зрости до 40%.

У січні 2012-го італійський підприємець і ‘джинсовий геній’ Ренцо Россо (Renzo Rosso) з компанії ‘Diesel’ відправився разом з Хьюсон і Боно в північну Уганду (Uganda). Після спільної подорожі був створений новий лейбл ‘Diesel+Edun’, метою якого стало забезпечення сталого розвитку в Африці і підвищення обізнаності про творчі можливості на цьому континенті.

Перша спільна колекція ‘Diesel’ і ‘Edun’, створювалася повністю в Африці, була запущена 27 лютого 2013-го. Модна лінія одягу з бавовни була навіяна африканськими коренями і переосмисленням джинсового моди 1970-х з накладними кишенями, настільки популярної на вулицях Південної Африки. 3 березня 2013-го бренд ‘Diesel+Edun’ показав цю колекцію в рамках Паризького Тижня Моди в центрі мистецтва ‘Gaité Lyrique’ в будівлі однойменного театру.

З моменту свого заснування підрозділ бренду ‘Edun Live’, випустило в Африці близько 700 тис. футболок. Сьогодні компанія Хьюсон і Боно, зуміла об’єднати моду і принципи чесної торгівлі, справно відповідає за надання хороших умов праці і забезпечує прожитковий мінімум для африканського населення.