Calvin Klein Inc.

Фотографія Келвін Кляйн Інк. (фото Келвін Кляйн Інк.)

  • Громадянство: США

    Біографія

    ‘Calvin Klein Inc.’ – американський Модний дім міжнародного рівня.

    У 1968-му Кельвін Кляйн (Calvin Klein) заснував у Нью-Йорку (New York City) свій перший магазин – ‘Calvin Klein Ltd.’; розташовувався він в готелі ‘York Hotel’. За відомою легендою, через рік в магазин Кляйна абсолютно випадково забрів покупець з ‘Bonwit Teller’; одяг Кляйна йому сподобалася, так що він у результаті накупив продукції на 50000 доларів. Є підстави вважати, що насправді Кляйн просто зв’язався з представниками ‘Bonwit Teller’ безпосередньо і зумів зацікавити їх своєю творчістю. Вже в 1969-му Кляйн блищав на обкладинці ‘Vogue’; до 1971-го асортимент продукції під його лейблом продукції поповнився на куртками-блейзерами, нижньою білизною та спортивним одягом. Якщо наприкінці першого року роботи дітище Кляйна принесло йому 1 мільйон доларів, до 1971-му ця цифра зросла майже у 5 разів.

    До 1977-му щорічні доходи склали 30 мільйонів доларів; до того часу Кляйн торгував шарфами, взуттям, ременями, хутрами, сонячними окулярами і постільною білизною. Через деякий час асортимент розширився ще й за рахунок джинсів, косметики та чоловічого одягу; доходи Кляйна піднялися до 100 мільйонів доларів.

    У 1978-му Кельвін Кляйн заявив, що за перший же тиждень йому вдалося продати 200000 пар своїх унікальних джинсів. За даними на 1981-й рік ‘Fortune’ оцінив щорічний дохід Кляйна в 8.5 мільйонів доларів в рік.

    В середині 70-х Кельвін Кляйн випустив унікальну серію джинсів зі своїм ім’ям на задньому кишені; запам’яталися вони не в останню чергу завдяки рекламі з 15-річної Брук Шилдс (Brooke Shields). Рекламна кампанія – включала в себе, крім іншого, чимало зображень підлітків у відверто сексуально-призовних позах – викликала у свій час чимало шуму; втім, зі своїм завданням рекламщики впоралися блискуче. Брук Шилдс, до речі, працювала з Клейном і надалі – в 1984-му вона знімалася для реклами нової серії спідньої білизни.

    Першу спробу зайнятися косметикою та парфумерією Кляйн зробив ще в кінці 70-х; на жаль, спроба виявилася невдалою – Кельвін втратив чималу суму і в кінцевому підсумку був змушений піти з ринку. На щастя, неймовірна популярність дизайнерських джинсів не дала Кляйн розоритися остаточно; досить тепло був прийнятий і його новий проект – серій боксерів для чоловіків і жінок. За один лише рік Кляйн заробив на цій лінії близько 70 мільйонів доларів. Торгівля білизною приносила Кельвіну солідні доходи і далі.

    Пік успіху дітища Кляйна припав на початок 80-х. Проект по ліцензуванню, приніс всього 24000 доларів у рік свого запуску в 1974-му, вже через десять років забезпечив Кляйн річний заробіток в 7.3 мільйона доларів; роздрібні продажі його продукції по всьому світу склали понад 600 мільйонів доларів. На той момент одяг ‘Calvin Klein Inc.’ продавалася в 12000 магазинах в одній лише Америці; були філії в компанії і в шести інших країнах. Річний дохід компанії склав 12 мільйонів доларів.

    На жаль, поступово ‘біла смуга’ почало відчутно темніти – тиск з усіх сторін, проблеми з фінансами і конфлікти з лицензиантами буквально не припинялися. Почали знижуватися і продажу; з часом поповзли чутки про те, що ‘Calvin Klein Inc.’ незабаром змінить власника. Наприкінці 1987-го компанію ледве було не продали ‘Triangle Industries’; угоду зірвало лише крах фондового ринку.

    Насилу уникнувши майже неминучого банкрутства, Кляйн зумів відновити втрачені позиції і почав потроху виводити доходи на колишні позиції. Допомогли йому в цьому надзвичайно успішні лінії нижньої білизни та парфумерії; чималий успіх чекав і нову лінію спортивного одягу.

    У 1993-му Кельвін Кляйн був Кращим дизайнером Америки (america’s Best Designer); з боку здавалося, що справи йдуть як не можна добре. На превеликий подив оточуючих, в 1999-му компанія була виставлена на продаж. Довгий час Кляйн не щастило – компанії рівня ‘LVMH’, ‘Pinault Printemps Redoute’, ‘Tommy Hilfiger Corp.’ і ‘Holding di Partecipazioni’ виявляли до нього помірний інтерес, однак досягти угоди їм не вдавалося. Через сім місяців Кляйн оголосив, що його компанія більше не продається; втім, він все ж продовжував розглядати пропозиції, що надходили. ‘Calvin Klein Inc.’ була нарешті продана лише в грудні 2002-го; купили її ‘Phillips Van Heusen Corp’.

    Спочатку Кляйн зберігав посаду художнього керівника своєї колишньої компанії – нині стала підрозділом у складі ‘PVH’; з часом його роль знизилася – спочатку Кельвін став консультантом, а потім був відсторонений від справ практично повністю. Надалі ім’я Кляйна спливало в пресі лише у зв’язку з низкою скандалів, присвячених вживання наркотиків та асоціальної поведінки.