Юзеф Чапський

Фотографія Юзеф Чапський (photo Juzef Chapskiy)

Juzef Chapskiy

  • День народження: 03.04.1896 року
  • Вік: 96 років
  • Дата смерті: 12.01.1993 року
  • Громадянство: Польща

Біографія

Польський художник і письменник, син губернатора Мінська, двоюрідний брат Р. Чичеріна.

Дитинство провів у маєтку Прилуки під Мінськом, закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі, закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Був близький до кола Зінаїди Гіппіус. У роки Першої світової війни — кавалерійський офіцер, нагороджений орденом «За бойові заслуги».

З 1918 навчався у Варшавській школі витончених мистецтв, у 1921-1924 — у Краківській художній академії, у 1924-1931 продовжив вивчення живопису у Франції, потім повернувся в Польщу.

1 вересня 1939 Чапський як офіцер запасу був призваний до польської армії. 27 вересня під Львовом потрапив у полон до частин Червоної Армії. Перебував у концтаборі в Старобільську на Україні, потім в Грязовце Вологодської області. 3 вересня 1941, після підписання військової угоди між радянським і польським урядом, Чапський був звільнений і незабаром вступив у польську армію генерала Андерса, був його уповноваженим по розшуку польських офіцерів, які зникли на території СРСР.

У 1942 в Ташкенті познайомився в А. Н. Толстого з Ганною Ахматової. Можливо, Чапскому присвячено її вірш «В ту ніч ми зійшли один від одного з розуму…» (другий і останній раз вони бачилися в 1965 р. в Парижі). В 1943 переправився в Іран, воював на італійському фронті.

З 1945 жив у Франції, брав активну участь у виданні відомого польського журналу «Культура» під редакцією Е. Гедройца, у роботі журналу Володимира Максимова «Континент». Чапський писав про Д. С. Мережковском, Д. В. Философове, А. М. Ремизове, з якими був близько знайомий. Одним з перших, поряд з Чеславом Мілошем, відкрив для польського читача філософію Сімони Вейль (Вейль).

Автор мемуарних книг про Гулагу «Старобільські спогади» (1944), «нелюдській землі» (1949), есе про художників-постимпрессионистах, зокрема — про улюбленому Сезанне. Був консультантом фільму Анджея Вайди про злочини в Катині.

Твори

Wspomnienia starobielskie (1944);

Na nieludzkiej ziemi (1949);

Tumult i widma (1981);

Wyrwane strony (1993);

Dzienniki — wspomnienia — relacje (1986)