Володимир Конашевич

Фотографія Володимир Конашевич (photo Vladimir Konashevich)

Vladimir Konashevich

  • День народження: 19.05.1888 року
  • Вік: 74 року
  • Місце народження: Новочеркаськ, Росія
  • Дата смерті: 27.02.1963 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

З 1930-х рр. Конашевич майже повністю віддався ілюстрування дитячих книжок, лише зрідка роблячи виняток для пейзажів, натюрмортів і портретів, які виконував у полюбилася йому специфічній техніці — тушшю або аквареллю по китайському папері.

Володимир Михайлович народився в Новочеркаську 7 (19) травня 1888 в родині інженера.

Навряд чи припускав В. М. Конашевич, що стане художником дитячої книги. Як і інші хлопчики, він мріяв бути моряком, будувати кораблі. Пізніше зацікавився астрономією, музикою і навіть всерйоз подумував стати скрипалем. То було дитинство, яке пройшло в старій Москві. «Потім я захотів стати художником і віддався малювання з тим же запалом, з яким брався за все раніше і чудово: все, чим я займався раніше, у моєму новому ділі дуже згодилося. Всім хлопчикам та дівчаткам теж раджу побільше працювати і мріяти.»

Художня освіта В. М. Конашевич отримав в МУЖВЗ (1908-13), де його вчителями були К. А. Коровін, С. В. Малютін і Л. О. Пастернак. Незабаром після закінчення навчання переїхав до Петрограда, назавжди пов’язавши своє життя з цим містом. Спочатку він брався за багато що, навіть служив у приміському Павлівському палаці-музеї, з-за чого надовго оселився в Павловську.

Ілюструвати дитячі книжки Конашевич почав зовсім випадково. Це було в 1918 році. Його дочки було три роки, вона жила з матір’ю на Уралі. Володимир Михайлович у Петрограді малював для неї картинки на кожну букву алфавіту та посилав в листах. Один із знайомих побачив ці малюнки. Вони йому сподобалися і була надрукована «Азбука в картинках » — перша книга В. М. Конашевича. Відтоді художник став ілюстратором дитячих книг.

З 1920-х рр. його інтереси повністю зосередилися на графіку. У книжковій графіці популярність і авторитет йому принесли відмінні ілюстрації до віршів А. А. Фета (1921), потім до творів І. С. Тургенєва, А П. Чехова, М. М. Зощенко, К. А. Федина та ін.; одним з його вищих досягнень стали ілюстрації до «Манон Леско» абата Прево (1931). У станковій графіці він заявив про себе прекрасними литографскими серіями середини 1920-х рр. — «Павловський парк», «Павловська шпана», «Вулиця»; створив він і ряд цікавих гравюр на дереві.

З 1930-х рр. Конашевич майже повністю віддався ілюстрування дитячих книжок, лише зрідка роблячи виняток для пейзажів, натюрмортів і портретів, які виконував у полюбилася йому специфічній техніці — тушшю або аквареллю по китайському папері.

Співпрацюючи з видавництвом «Веселка», потім з відділом дитячої та юнацької літератури Державного видавництва, він став визнаним майстром. Його роботи відрізнялися схильністю до жартівливій гротескності й витіювато-декоративній манері, висхідної до графіку «Світу мистецтва». Поступово в книжковій графіці Конашевича почала переважати казкова тема. Найбільше його захоплювали твори К. І. Чуковського, які художник ілюстрував багато разів і в різних варіантах; серед них виділяється розкішний збірник «Казки», випущений видавництвом «Academia» в 1935 р. З-за цієї книги Конашевич піддався, разом з В. о. Лебедєвим, несправедливим нападкам у статті «Про художників-пачкунах» («Правда», 1936, 1 березня), яка розв’язала цькування талановитих ленінградських художників дитячої книги.

І хоча він не розлучався з живописом, багато ілюстрував і дорослу літературу, дитяча книга стала головною справою його життя. Казки Андерсена, братів Грімм, Ш. Перро, Ст. Даля, народні казки — російські, українські, естонські, латвійські, і ще англійські, французькі, китайські, африканські, дитячі пісеньки різних народів — всі вони, а деякі по кілька разів ілюстровані Конашевичем.

І Маршак, і Чуковський, і Андерсен були б зовсім іншими письменниками без «картинок» художника Конашевича. Такого бурхливого потоку різнокольорових фантазій ніякий інший ілюстратор дитячої літератури, мабуть, не подарував.

У 1941 р. художник, рятуючись від наступу німецьких військ, переселився в Ленінград і провів тут всю блокаду, працюючи спочатку над спогадами про своє дитинство, а потім над ілюстраціями до казок Х.-К. Андерсена (1943). Після війни, під тиском

догматичних вимог, його мистецтво стало потроху втрачати притаманні їй яскраву фантазію і романтичність. Відродження Конашевича почалося лише у середині 1950-х рр. У 1956 р. він блиснув чудовими ілюстраціями до збірки «Пливе, пливе кораблик», в яких підсумував свою давню роботу над англійськими народними пісеньками. Потім пішли десятки книг, в їх числі «Чудо-дерево» К. І. Чуковського, «Приходь, казка!», «Старий-годовик» в. І. Даля. Останньою роботою художника було ілюстрування всіх казок А. С. Пушкіна (1961-62). Книга ця вийшла в світ уже після його смерті.